Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піхур

Піхур, -ра, м. Пузырь. Подольск. г. Ум. піхурчик. На пальчиках піхурчики намуляти. Грин. III. 325.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХУР"
Вітцівщина, -ни, ж. = батьківщина. Желех.
Дити́нонька, -ки, дити́ночка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.
Кошлатіти, -тію, -єш, гл. Взъерошиваться. Шерсть кошлатіє. Херс.
Налі́тувати, -тую, -єш, гл. = налітати. Налітували голуби бо зна відкіля. Харьк. у.
Наміша́ти Cм. намішувати.
Побідити Cм. побіждати.
Припилка, -ки, ж. Птица тиркута, Glareola melanoptera. Драг. 6.
Справно нар. Исправно.
Тучка, -ки, ж. Ум. отъ туча.
Усьогосвітній, -я, -є. = усесвітній. Всьогосвітнє горе. К. Дз. 215. Нехай наших гасителів поб'є всьогосвітній сором. К. XII. 137.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІХУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.