Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піхур

Піхур, -ра, м. Пузырь. Подольск. г. Ум. піхурчик. На пальчиках піхурчики намуляти. Грин. III. 325.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХУР"
Багатіння, -ня, с. Обогащеніе.
Відпроважувати, -жу(а)ю, -єш, гл. = відпроваджувати.
Кабанячий, -а, -е. Кабаній. Бийте його, кабанячу тушу. К. ЧР. 341.
Ко́тичок, -чка, м. Ум. отъ ко́тик.
Крижак, -ка, м. 1) Рыцарь тевтонскаго ордена. Желех. 2) = крошня. Желех.
Крупний, -а́, -е́ = крупкий. Зазнаєши крупного й м'ягкого. Ном. № 13915.
Мокрі́сінький, -а, -е. Совершенно мокрый.
Наспотич, наспо́тички, нар. Спотыкаясь. Як займу з двора, то наспотич летітимеш.
Посадовити, -влю́, -виш, гл. Посадить. Поклав хліб, ложки, старців посадовив. Ном. № 11997.
Росхвалитися Cм. росхвалюватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІХУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.