Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піхотою

Піхотою нар. = піхом. Мкр. Н. 14. Дозвольте, дядечку, кинути у вас коня у дворі, а я пійду піхотою. Г. Барв. 211. Душ з двадцять верхи та чоловіка з півтори сотні піхотою. О. 1861. VIII. 96, 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХОТОЮ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХОТОЮ"
Бубній, -нія, м. 1) Играющій на бубнѣ. 2) Безъ умолку болтающій.
Гвоздити, -джу, -диш, гл. Прибивать гвоздями. Варвара мостить, Сава гвоздить, а Микола крепить. Ном. № 508.
Зза́ду нар. Сзади. Кусь мене, вовче, ззаду, бо я зубів не маю. Ном. № 4006.
Кондричитись, -чуся, -чишся, гл. Капризничать. Мнж. 182.
Лиша́тися, -шаюся, -єшся, сов. в. лиши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. 1) Оставаться, остаться. Наперед не виривайся, а ззаду не лишайся. Ном. № 5862. лишився, як на билині, — як на воді. Оказался въ безпомощномъ состояніи. Ном. № 1851 и 2282. Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивиться гидко. Чуб. V. 458.
Мечве́док, -дка, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Обсіч нар. Сразу, вдругъ. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто. Уман. у.
Оживити 2, -ся. Cм. оживляти, -ся.
Спильнувати, -ну́ю, -єш, гл. Во время явиться. Вх. Лем. 468.  
Упозику нар. Взаймы, заимообразно. Ум. упозичку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІХОТОЮ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.