Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піхотина

Піхотина, -ни, м. = піхотинець. Два кінних, третій піший піхотина. АД. І. 332.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХОТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХОТИНА"
Ані! сз. См. союзъ А.
Верхів'Я, -в'я, с. 1) Вершина; верхушка дерева. Бог узяв.... рукою того дуба за верхів'я, О. 1862. V. 83. 2) Волоса на головѣ, хохолъ. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати. Грин. І. 109.
Готу́ля, -лі, ж. Молодая коза. Угор.
Зазубе́лити, -лю, -лиш, гл. Взнуздать. Угор.
Зупинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. зупини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Останавливаться, остановиться, удерживаться, удержаться. Такий бенкет задали, що аж до неба дим пішов та на хмарі зупинився. Рудч. Ск. II. 85.
Перекочувати, -чую, -єш, сов. в. перекотити, -кочу, -тиш, гл. Перекатывать, перекатить. Перекотим бочку. Чуб. II. 208.
Подичавіти, -віємо, -єте, гл. Одичать (о многихъ).
Почервоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться краснымъ, покраснѣть. Вона як жар почервоніє. Стор. МПр. 33.
Розумник, -ка, м. Умникъ. Желех.
Шурувалки, -ків, м. Комья неразмятой глины. Канев. у. Cм. шурубалки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІХОТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.