Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пітьма

Пітьма, -ми, ж. 1) Тьма. 2) Густой туманъ; дождь со снѣгомъ. Шух. І. 81.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІТЬМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІТЬМА"
Бабухатий, -а, -е. Пузатый, брюхастый. Вх. Лем. 389.
Бавойка, -ки, ж. см. бава.
Гу́мен, -на, м. Игуменъ. Гумен у них був чоловік дуже побожний. Рудч. Ск. II. 201.
Наскладати, -да́ю, -єш, гл. Сложить много. Желех.
Нерозумний, -а, -е. Неумный, глупый. Дурна дівчина, нерозумная по козаченьку плаче. Мет. 56.
Покудовчити 1, -чу, -чиш, гл. = покудлати.
Прихлюпати Cм. прихлюпувати.
Простромлювати, -люю, -єш, сов. в. простроми́ти, -млю́, -миш, гл. Ногу... так і простромив шаблюкою. Драг. 207. От-от бугай настигне, от-от простроме рогом наскрізь Максимову спину. Мир. ХРВ. 129. 2) Просовывать, просунуть. Простромив голову в двері. Радом. у.
Цінь I, -ні, ж. = цина. КС. 1883. VII. 508.
Чухнути, -ну, -неш, гл. Попасть. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІТЬМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.