Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Завива́ння I, -ня, с. 1) Завиваніе, свиваніе. 2) Обмотываніе, обертываніе. 3) = завивайло. Глянь на поріг, діво, несуть твоє дім: білеє завивання, вішне покривання. Свад. п. Грин. ІІІ. 488. Ой твій братець із віком іде і біле завивання у віці несе. Мет. 208. Ум. завива́ннячко. Грин. III. 435.
Пастіве́нь, -вня́, м. Отгороженная подъ пастбище земля вблизи жилья. Черниг. у.
Паштригувати, -гую, -єш, гл. У портныхъ: метать, сметывать.
Перехоріти, -рію, -єш, перехорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Переболѣть.
Пірчити, -чу, -чиш, гл. Колотить, бить (кого). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить, то вже йому й не хочеться, насилу живий вирвався. Рудч. Ск. І. 3. Жене баба квочку з курчатами та пірчить її дубцем. Грин. І. 203.
Прожерка, -ки, ж. Раст. Paris quadri folia. Лв. 100.
Простень, -ні, ж. Нитка на веретенѣ. Шух. І. 148. Вх. Зн. 55.
Синьо нар. Сине. Цвіте воно синьо. Ум. синенько, синесенько. Ой на горі, ненько, да зацвіло синенько. Чуб. V. 111.
Сіпонути, -ну, -неш, гл. Съ силой дернуть.
Тарантля, -лі, ж. Тарантулъ. Вх. Зн. І. 17.