Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пісний

Пісний, -а́, -е́ 1) Постный. Пісний борщ. Пісний день. У нас взавтра празник пісний. Грин. III. 562. 2) О молокѣ: жидкое. 3) О землѣ: мало плодородная.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІСНИЙ"
Березінь, -зня, м. = березіль. Гн. ІІ. 211.
Кукібниця, -ці, ж. Рачительница. Твоя жінка не робітниця, до нашого добра не кукібниця. Грин. III. 305. Ум. кукібничка. До господарства перша кукібничка. Г. Барв. 540.
Овийка, -ки, ж. Раст. вьюнокъ, Convolvulus. Вх. Лем. 441.
Притрусити Cм. притрушувати.
Пришпилювати, -люю, -єш, сов. в. пришпилити, -лю, -лиш, гл. Прикалывать, приколоть. Я пришпилю стьожку. Шевч. 315. пришпилити квітку. Дать насмѣшливое прозваніе, сострить на чей счетъ.
П'ятий, -а, -е. Пятый.
Роскрут, -та, м. Кольцо изъ деревяннаго прута, — напр. въ ярмѣ, гдѣ оно играетъ ту-же роль, что и живець (Cм. живець 11). Шух. І. 165. Ум. роскрутець. Шух. 1. 214.
Третно нар. По третямъ. Шейк.
Удівець, -вця, м. Вдовецъ.
Чужаниця, -ці, об. Употребляется по большей части съ эпитетомъ чужа. Чужой человѣкъ, чужіе люди. Чужа чужаниця під такий час поможе, а то рідні. Лебед. у. Не добре чужому чужаниці на чужині помірати. АД. І. 191. Треба мені до свого роду чутку-звістку передати, бо тут чужа чужаниця. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.