Відвага, -ги, ж. Отвага. Відвага мед п'є і кайдани тре. Де відвага, там щастя.
Дуда́рик, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Закли́н, -ну, м. Заклятіе. Гроші ті (скарб) заклинені, бо той, що клав, казав: котра рука поклала, то та най їх озме. Отже той заклин мусить вигоріти.
Засні́жити, -жу, -жиш, гл. Покрыть снѣгомъ.
Переболіти, -лю, -лиш, гл.
1) Переболѣть, перестать болѣть. Болит та й переболит.
2) Изболѣться, изстрадаться. Моя душа переболіла, моє серце схне.
Приказання, -ня, с. Заповѣдь. Прийшов Моисей з приказанями. Десять приказаній Божих.
Ридати, -да́ю, -єш, гл. Рыдать. Ой я плачу і ридаю по свойму нещастю.
Скрипати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] скрипнути, -пну, -неш, гл. Скрипѣть, скрипнуть. Нанявся — продався: скажуть дверима скрипати, то скрипай.
Упірний, -а, -е. = упертий. Упірна коза вовку користь.
Ходак, -ка, м.
1) Ходокъ. Ходак добрий, до обід буде в Харькові. Який з мене тепер ходак?
2) Ходатай, повѣренный. Ананьев. у.
3) Мальчикъ, мальчуганъ.
4) Обувь.: а) = постіл. б) = личак. Не лупне так ходак, як чобіт. Жеби пес робив, то б і в ходаках ходив.
5) Ходуля. Cм. ходлі. Ум. ходачо́к.