Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пікинер

Пікинер, пікинір, -ра, м. Пикинеръ. КС. 1899. ХП. 301. А в пікинери вербували, та теж охочих. Шевч. 591. Ой як би нам славних запорожців в пікинери забрати. Грин. III. 601.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІКИНЕР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІКИНЕР"
Джуфо́, -фа́, м. Парень, хорошо играющій на губахъ. Шух. І. 33.
Здо́линок, -нку, м. Углубленіе почвы. Камен. у.
Княжна, -ни́, ж. Княжна. І княжні своїй маленькій сорочечки шила. Шевч. 328.
Подовершувати, -шую, -єш, гл. Довершить, доложить верхи (во множествѣ).
Пожадати, -да́ю, -єш, гл. Сильно пожелать.
Поцвірінькати, -каю, -єш, гл. Почирикать.
Рімнота, -ти, ж. = рімнина. Під Печенігами поділь — рімнота. Волч. у.  
Рядюга, -ги, ж. 1) Дерюга. 2) = рядно? Ум. рядюжка. Коли не пропав в пелюшках, а вже в рядюжках не пропаду. Ном. № 5294.
Туркенин, -на, -не. Принадлежащій турчанкѣ, свойственный ей. Шейк.
Шкіролупець, -пця, м. Облупливающій шкуры. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм тя, шевче чоботоробче і шкіролупче. Гн. II. 214.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІКИНЕР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.