Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пійниця

Пійниця, -ці, ж. Участники свадьбы, отправляемые отъ жениха за невѣстой. Kolb. І. 305.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЙНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЙНИЦЯ"
Анта́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ Анта́ба. Вх. Зн. І. Cм. еще шкафа. МУЕ. І. 72. 2) Желѣзная скоба для скрѣпы. Звенигород. у.
Відкуповуватися, -вуюся, -єшся, гл. = відкуплятися.
Зва́га, -ги, ж. Отвага, смѣлость.
Наджида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. наді(о)жда́ти, -жду́, -деш, гл. Ждать, обождать; поджидать, подождать. Братіки мої рідненькі, сизокрилі орли, гості мої премилі, хоч мало ви мене надождіть... Дума про братів оз. КС. 1882. XII. 502.
Окутий, -а, -е. Окованный. І вам слава, сині гори, кригою окуті. Шевч.
Пообкапувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и обкапати, но во множествѣ. Це на страстях так воском юпки пообкапували. Черниг. у.
Роз'ярятися, -ряюся, -єшся, сов. в. роз'яритися, -рюся, -ришся, гл. Разъяряться, разъяриться. Росердився і роз'ярився, аж піну з рота попустив. Котл. Ен.
Сумирно нар. Мирно, тихо. МВ. ІІ. 171.
Уклонити, -ся. Cм. уклоняти, -ся.
Хмельник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ растетъ хмель. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІЙНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.