Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пійло

Пійло, -ла, с. 1) Пойло. 2) Дурной напитокъ вообще.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЙЛО"
Бочій, -чія, м. = бокшій. Желех.
Вимаглювати, -люю, -єш, гл. Выкатать. Ой виперу, вимаглюю козацьку сорочку. Чуб.
Голов'Яний, -а, -е. Головной. Голов'яна хустка. Кіевск. у.
Гу́нька, -ки, ж. 1) = Гуня. Гол. Од. 44, 75. На тім молодці сірая гунька. Гол. II. 59. 2) Гнусящая, говорящая въ носъ женщина. Черк. у.
Коханенький, -а, -е., Ум. отъ коханий.
Насіяти Cм. насівати.
Поїдайло, -ла, м. Обжора.
Розбухикатися, -каюся, -єшся, гл. Раскашляться.
Шманделок, -лка, м. Кусокъ. Шманделок сала та шматок хліба — ото моя й їжа. Харьк.
Шопа, -пи, ж. Навѣсъ, сарай съ двумя, рѣдко тремя стѣнками — для возовъ и хозяйственныхъ орудій. Чуб. VII. 396. Пішли до топи вітати пана, пішли до череди брати барана. Чуб. III. 376.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.