Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пізріти

Пізріти, -зрю, -риш, гл. = піздріти. Пізрю горі, долів, — не виджу милого; пізрю же я, пізрю на широке поле, аж там мій миленький... оре. Гол. І. 336.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЗРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЗРІТИ"
Бендюжник, -ка, м. Ломовикъ, ломовой извозчикъ. Херс.
Вагівниця, -ці, ж. Вѣсы. Усі на Божій вагівниці легкі, нікчемні як полова. К. Псал. 140.
Допи́тувати, -тую, -єш, сов. в. допита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Допрашивать, допросить. 2) Разспрашивать, разспросить. Глухий не дочує, так допитая. Ном. №8565.
Заштурмо́вувати, -вую, -єш, гл. = затушковувати. Конст. у.
Зрадецький, -а, -е. Измѣнническій. Зрадецькі речі супротив пана. Хата. 153.
Лести́вість, -вости, ж. Льстивость. Желех.
Невдачний, -а, -е. = невдалий. Напечу хліба — невдашний, наварю борщу — несмашний. ХС. III. 37.
Поход, -ду, м. 1) = похід 2. Убірайся, козаченьку, завтра поход буде. Мет. 22. 2) Свадебное шествіе. Йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Перезва неслась за ними, з хат старі і діти вибігали, поспішали на поход глядіти. Мкр. Н. 37.
Цапур, -ра, м. = цап і. Вх. Уг. 273.
Шворінь, -рня, м. 1) = швірень. Рудч. Чп. 249. Чуб. VII. 402. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Вас. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІЗРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.