Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пізній

Пізній, -я, -є. Поздній. Було се пізньої осени. Г. Барв. 122. Ой жаль мені раннього кування і пізнього літання. Мет. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЗНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЗНІЙ"
Відсовувати, -вую, -єш, гл. = відсувати.
Галунчик, -ка, м. Ум. отъ галун.
Гишель, -лі, ж. Берцо; голень. Вх. Уг. 233.
Дралимо́на нар. = драла. Харьк.
За́пад, -ду, м. 1) Въ выраженіи: за́пад-со́нце — западъ. Від запад-сонця прийшла завала. Вх. Зн. 18. 2) Cм. єтір. Шух. І. 226.
Попримушувати, -шую, -єш, гл. Принудить (многихъ).
Росхідний, -а́, -е́ Расходящійся. То став оке брат старший та середульший на полівку ізбігати, на степи широкі, на великі дороги росхіднїі. АД. I. 116.
Сіножать, -ті, ж. и тя, м. Сѣнокосъ. Ой чия ж то сіножать да некошеная? Маркев. 15. Ой буду я ночувати на зеленім синожаті. Н. п.
Скупій, -пія, м. = скупарь. Вх. Зн. 46.
Уверий, -а, -е. 1) Кривой (о деревѣ). Увере дерево. Вх. Лем. 476. 2) Упрямый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІЗНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.