Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бокури мн. Кожаный поясъ. Желех. Cм. букурія.
Гишечки, -чок, м. мн. ум. отъ гишки.
Зали́жник, -ка, м. Полка, гдѣ кладуть ложки. Вх. Зн. 19.
Кишло, -ла, с. Жилище, гнѣздо.
Мча́лка, -ки, ж. Вѣстница. Встрѣчено у Котляревскаго: Іриса цьохля проклятуща... Олимпська мчалка невсипуща. Котл. Ен. IV. 53.
Перепієць, -пійця, м. 1) Небольшой свадебный хлѣбецъ особой формы. Марк. 137. МУЕ. III. 87. В п'ятницю до діла лежні з гурту поробили та шишки і перепійці в піч посадовили. Мкр. Н. 21. 2) Братъ новобрачной, который, послѣ отъѣзда послѣдней въ домъ жениха, также отправляется туда съ цѣлью узнать о результатахъ первой брачной ночи. Контантиногр. у.
Покуховне, -ного, с. Корчемный сборъ отъ бочки (кухви).
Рінник, -ка, м. пт. оляпка, водяной воробей, Cinclus aquitaticus. Вх. Пч. II. 9.
Спідничина, -ни, ж. Юбченка. Спідничина не зіходить. Грин. III. 268.
Сторцом нар. = сторч 2. Цеглу ставити сторцом, чи класти плазом. Кам.-Под. у.