Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вагівниця, -ці, ж. Вѣсы. Усі на Божій вагівниці легкі, нікчемні як полова. К. Псал. 140.
Ґаздува́ння, -ня, с. Хозяйничанье.
Львов'я́нка, -ки, ж. Львовянка, жительница Львова. Желех.
Перелляти, -лля́ю, -єш, гл. = перелити.
Печінка, -ки, ж. Печень. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька. Ном. № 310. брати за печінки. Пронимать, трогать. Ясь бігав по хаті та кричав. Його знать брало за печінки. Левиц. І. 486. в печінках сидіти. Надоѣсть, опротивѣть. Уже ти мені в печінках сидиш з своїми витребеньками. Шевч. 283. печінки відбити. Повредить внутренности. Ум. печіночка.
Скра, -ри, ж. Искра.
Стугон, -ну, м. Глухой гулъ, глухой стукъ. Чую, десь коло хати стугон, наче що довбало глину. Новомоск. у.
Таточків, -кова, -ве = татків. Шейк.
Тішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться. Як ти тішишся, вороги смутяться, як ти смутишся, вороги ся тішать. Ном. № 9548. Тішиться мною, що я ще молода. Г. Барв. 298. Тішиться, як жид паршами. Ном. № 2596.
Укосом нар. Косо. Ой знати, знати, хто з кого кпиться, здалека сідає, вкосом дивиться. Гол. І. 314.