Болячкуватий, -а, -е. Покрытый нарывами, чирьями.
Бринталь, -ля, м. = бретналь.
Дале́кий, -а, -е. 1) Далекій, дальній. До любої небоги нема далекої дороги. Чи то граки, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі. Доріжка, доріжка та широка і далека. 2) Отдаленный, далекій. Степ широкий, край далекий, милого не бачу. По далекому Дунаєчку злая буря вихожає-виступає. В далекому краю в чужу землю.... заховають. Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, одна, як та пташка в далекім краю. Ум. Далече́нький. Тепер нічка темненька, доріженька далеченька.
Заманя́чити, -чу, -чиш, гл. = замаячити. З жита заманячила дівоча постать.
Кардований, -а, -е. = кордований. Ой увидів би ти мої красні строї: кардовані чижми землицю точ'ят, ройова сукня тереми зміта'т.
Колодій, -дія, м. 1) Колесникъ. Ходи, ходи, колодію, зо мнов ночувати. 2) = колодач. Я йому такого колодія викував, що хоч куди. 8) Понедѣльникъ сырной недѣли, когда привязываютъ коло́дку 2. справляти колодія́. Пировать, выпивать на деньги, полученныя какъ выкупъ отъ коло́дки.
Маць, -ці, ж.
1) Все маленькое.
2) Маленькія дѣти, маленькіе люди.
Позагівлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = позагівляти.
Спитлювати, -тлюю, -єш, гл. Смолоть крупичатой муки. Ярая пшениченька у стіжку. Ми її зготуємо, на коровай спитлюємо. Ой мельнику, мельниченьку, спитлюй мені пшениченьку.
Спозадавна нар. Очень давно.