Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безнапасний, -а, -е. Не знающій горя, напасти, счастливый. Як то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині. МВ. ІІ. 135.
Вець! меж. Призывъ свиней, то-же, что и ваць.
Дрисня́, -ні, ж. = дрисля.
Зі́мний, -а, -е. , зімній, -я, -є. 1) Зимній. Зімне сонце, як мачушине серце. Ном. № 619. 2) Холодный. Козак зімної води просить. Гол. І. 106. Парубоцькая краса, як зімняя роса. Чуб. III. 81. Бо зімна роса, як дівчина боса. Чуб. V. 32. Ум. зімненький, зімне́(і)се(і)нький. Росла я при криниці, при зімненької водиці. Чуб. V. 49.
Клапоть, -птя, м. 1) Клочекъ, кусокъ (кожи, ткани, бумаги). Ото клаптів скільки позоставалось! 2) мн. клапті. Обшлага на рукавахъ опанчі. Гол. Од. 18. Ум. клаптик.
Кувік, -ка, м. Сова. Кувіки кувічат г ночі. Вх. Уг. 248.
Кусіка, -ки, ж. Все кусающееся. Желех. Лізе кусіка з-за сусіка, очі заочила, руки заручили, зуби зазубила. Н. пог. (Зоря, 1883, 323).
Побоєць, -йця, м. Ум. отъ побій.
Прибавка, -ки, ж. Прибавка. Як даватимемо прибавки, то не матимемо ні стовпа, ні бариша. Лебед. у.
Хвалящий, -а, -е. Хвастунъ, тотъ, кто хвастаетъ. Хвалящему і Бог не помагає. Ном. № 2593.