Веретенниця, -ці, ж. = веретільник.
Казан, -на, м. Котелъ. Нехай наш казан закипить іще і з другого боку. Як у казані кипить. посл. ум. казано́к, -казаночок, -казанчик. Наймит роспалив багаття, повісив казанок і почав варити кашу. Пойди ти до річки Самарки, до криниці Салтанки, казанок у руки взявши. Вітер віє, повіває, казаночок закипає.
Міща́, -щати, с. Мѣшочекъ.
Напри́чуд нар. = напрочуд.
Пристань, -ні, ж. Пристань. В тій галері од пристані далеко одпускали, Чорним морем далеко гуляли.
Прогарчати, -чу, -чи́ш, гл. Проворчать. Щука узяв подарунок, доторкнувся устами до сукні молодої і щось прогарчав собі під ніс.
Руків'я, -в'я, с. Рукоятка, — напр. у креста, хоругви.
Сприятелитися, -люся, -лишся, гл. Сдружиться.
Топорець, -рця, м. 1) Ум. отъ топір. 2) Топорикъ, родъ трости съ топорикомъ (металлическімъ или деревяннымъ) вмѣсто набалдашника.
Черевик, -ка, м. Башмакъ. В чужий черевик ноги не сажай. черевик з крильцями. «Башмакъ съ стачнымъ задникомъ, на подкладкѣ.» Ум. черевичок, череви́ченько. Дивітеся, молодиченьки, які в мене черевиченьки.
