Батуга, -ги, ж. = батюга = батура.
Громни́чний, -а, -е. Относящійся къ празднику Срѣтенія.
Згидува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Побрезгать.
Оренда, -ди, ж. Аренда. Держав у його на оренді кормчу.
Поражатися, -жаюся, -єшся, сов. в. порадитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, посовѣтоваться. Аж тільки радяться, поражаються три дуки сребраники на кабак ітти. З матінкою поражалася: порадь мене, моя мати, скільки мені дружечок брати. Кого ж ми будем поражаться, кого ж ми будем питаться? Дак ото ми з бабою й порадились.
Посліпитися, -пимося, -теся, гл. Ослѣпнуть. На очах більма поробились, коли б до віку посліпились.
Прибиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прибитися, -б'ю́ся, -б'є́шся, гл. Приходить, прійти, пріѣхать, зайти, заѣхать, попасть куда. Шукаючи, заблудила. Ой прибилась до риночку. Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин.
Приймачище, -ща, м. Ув. отъ приймак. Як приїхав приймачище, — зачав тещу бити.
Рід, ро́ду, м. 1) Родъ, родственники, фамилія. Чи обідала, чи не обідала, аби рід відвідала. В мене батька немає і рід не приймає. Нема в його ні роду-родини, та нема в його ні вірної дружини. 2) Родъ, племя, происхожденіе. Козацькому роду нема переводу. Баба з пекла родом. Великого роду, а псього ходу. 2) Порода. Родом кури чубаті. Такий уже в їх рід, що вони всі низенькі та натоптувані. 4) з-роду = зроду. Не було добра з-роду, не буде й до гробу. 5) на роду написано. Суждено. Що написано на роду, того не обійдеш на льоду. 6) ро́дом = зроду. Кого не любила і родом не знала, то судив мені дідько. Ум. родик, родо́чок, родонько.
Ховрах, -ха, м. Сусликъ. Вовки, лисиці з ховрахами, зайці дурні, шкодливий тхір, і ще там деяких чимало безпешно в лісі панувало. Ум. ховрашо́к. По над шляхом щирицею ховрашки гуляють.
