Буртувати, -ту́ю, -єш, гл. Пазовать.
Гугни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) = Гугнявіти. Щось гугнить, ніяк його і не второпаєш, що він верзе. Угу, гугнить ворона. 2) Не ясно звучать. Десь далеко гугнив охотничий ріг.
Корабличок, -чка, м. Ум. отъ корабе́ль.
Моги́ла, -ли, ж. 1) Могильная насыпь надъ похороненнымъ. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару... Та й висип же, мати, високу могилу, та й посади, мати, червону калину, щоб сказали люде: на всю й Україну. Ой робіте труну та широкую, викопайте яму та глибокую, висипте могилу та високую. Ой по тих могилах угору високих, по тих гробовищах, у землю глибоких, лежить мого роду без ліку. 2) Курганъ. У полі могила з вітром говорила. роблені могили. Курганы, насыпанные для сокрытія чего-либо. Згадав про роблені могили, которі близько слободи... Як Україну воювали татари, різали людей, всі бугаївці там ховали жінок, худобу і дітей. 3) У гуцуловъ-древорубовъ: обрубленныя верхушки и вѣтви деревьевъ, сложенныя въ кучу. 4) При отливкѣ предметовъ: двѣ половины глиняной формы, сложенныя вмѣстѣ одна надъ другою. Ум. могилка, моги́лонька, моги́лочка. мн. могилки. Кладбище. Прийшов Кирик на могилки, ямку зачинає.
Наплисти́, -ливу́, -ве́ш, гл. = напливти.
Переполох, -ху, м.
1) Испугъ. Підкралися, щоб ізлякать; коли подивляться, що вбитий, — з переполоху ну втікать! Злякалась миша та притьмом, поміж травою, лопушком, з переполоху почухрала.
2) Нездоровье отъ перепуга. Надіть сорочку пазухою назад од переполоху. Шепчу — уроки проганяю, переполохи виливаю.
Сподоба, -би, ж. = уподоба. Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої.
Тальян, -на, м. Сѣть, опускаемая на дно моря и подымаемая четырьмя шестами, когда надъ ней будетъ рыба.
Цимбали, -бал, ж. мн.
1) Цымбалы. Ла словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балабайці.
2) Родъ вышивки. Ум. цимбалики.
Шляхтонька, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.