Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дави́льця, -ців, с. мн. Щипцы для орѣховъ.
Дуре́ць, -рця́, м. Раст. Lolium temulentum. Шух. І. 21.
Заглоби́ти, -блю, -биш, гл. = заплішити. Вх. Лем. 415.
Котюга, -ги, м. 1) Ув. отъ кіт. Стар як котюга, а бреше як щеня. Ном. № 6905. Невже котюга знов думає про сало? К. ЧР. 289. 2) Собака домашняя (у гуцуловъ). Вх. Пч. І. 16. Котюга забрехала. Шух. І. 89.
Куцохвостий, -а, -е. Съ короткимъ хвостомъ. Вх. Зн. 31.
Махі́тка, -ки, ж. Махотка, малый горшочекъ. Вас. 181.
Посмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить.
Розвідувати, -дую, -єш, сов. в. розвідати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить. Коли б же я зозуленька, я б до його полетіла, то б я свого сина-одинчика в чужім краю розвідала. Чуб. V. 1045. 2) Разузнавать, разузнать. Ой хто біди, не знає, нехай мене спитає, бо я в біди обідав, і бідоньку розвідав. Чуб. V. 1163.
Уленути, -ну, -неш, гл. = улетіти. Одчини мені оконечко, до я й улену. Чуб.
Шкурнути, -рну, -неш, гл. = чкурнути. Так шкурнув, що тільки куряву видко.