Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дого́дне нар. Удовлетворительно, какъ слѣдуетъ; удобно. Вона нічого не вміє, а ні плаття вигладить, а ні вслужити догодне. МВ. І. 25.
Дозира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. дозріти (дізріти), -рю́, -ри́ш, гл. 1) = Доглядати, доглянути. Вх. Лем. 410. Не будеш діток моїх дозирати. Мет. 351. Треба пильно тих лукавих ходів дозирати. К. Досв. 201. 2) Видѣть, увидѣть. Вх. Уг. 236.
Застарцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Занищенствовать, начать ходить по міру. 2) Заработать нищенствомъ.
Зеленува́тий, -а, -е. = зеленкуватий. Зеленувате жито. Черк. у.
Катюга, -ги, м. Ув. отъ кат.
Куряниця, -ці, ж. = курява 2. Вх. Уг. 249.
Надрочи́ти Cм. надрочувати.
Напри́критися Cм. наприкрятися.
Узаємність, -ности, ж. Взаимность. Хоть з котрою ся запізнаю, взаємности не дознаю. Гол. І. 215.
Хавкун, -на, м. = хавдій. Желех.