Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визірнитися, -ниться, гл. безл. Вызвѣздить. Визірнилося як. Херс. у.
Запа́ра, -ри, ж. Опара. Полт. Ум. запарка.
Зв'ягли́вий, -а, -е. Любящій лаять. Зв'ягливого не бійся, а кусливого. Ном. № 7256.
Знищіти, -щію, -єш, гл. Обѣднѣть, сдѣлаться нищимъ. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів. Мир. ХРВ. 138.
Крадящий, -а, -е. = крадючий. Уроди, Боже, на трудящого, на ледащого, на просящого, на крадящого и на всякую долю. Грин. І. 16.
Попогребти, -бу, -беш, гл. Погресть много. Душі гірко стане, як попогребеш, женучи так швидко човна.
Попокланятися, -няюся, -єшся, гл. Покланяться много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене. Грин. І. 32.
Потороча, -чі, ж. Привидѣніе, призракъ; пугало. МУЕ. III. 166. Снилась мені, моя мати, потороча уночі: в поторочі чорні очі і жупан на плечі. (О. 1861. II. Объясн. слов., 2).
Рокиточка, -ки, ж. Ум. отъ рокита.
Тупцяти, -цяю, -єш, гл. 1) Ходить. Він часто по баб'ячій тупцяв по хаті. Левиц. І. 478. 2)коло кого. Ухаживать, присматривать. Як візьме коло його панькати, тупцяти. Левиц. І. 139. Cм. тупцювати.