Викручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викрутитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Увертываться, увернуться; вывернуться. Грицько побачив, що кацап виймає ножа, та й викрутився.
2) Только сов. в. Проработать безъ отдыху. Ціле літо, як муха в окропі, викрутяться обоє, рано встаючи, пізно лягаючи.
Маля́р, -ра́, м. Живописець, художникъ. Коли б же мені тиї малярі, — вималювала б милого собі. Там маляр продає образи. Ум. маля́рик. То я б собі була малярика мала, я б своє личенько тоді змальовала.
Неживий, -а́, -е́ Неживой, мертвый.
Прикрастися Cм. прикрадатися.
Прорубувати, -бую, -єш, сов. в. проруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Прорубывать, прорубить. Прорубує тернову огорожу. Прорубай вікно; щоб видно було.
Рахуба, -би, ж. 1) Счетъ, отчеть, разсчетъ. Як ударив в губу, то й розбив всю рахубу. Скільки всіх зорь, цьому ще ніхто рахуби не склав. Рахуби не дам. а) не могу счесть, б) ничего не могу подѣлать. 2) Разсчетъ, соображеніе. Не прийдеться рахуба до чуба. 3) Возня, хлопоты. Буде ще з ним рахуба. Оце рахуба!
Рімнота, -ти, ж. = рімнина. Під Печенігами поділь — рімнота.
Тонісінький, -а, -е. Очень, чрезвычайно тонкій. Тонісінькі рожеві завіси.
Тривалий, -а, -е. 1) Продолжительный.
2) Прочный, основательный.
Тудою нар. Въ ту сторону, того дорогою. Ото якось там знову купці їхали тудою, та й до їх заїхали. Cм. сюдою.
