Ая́йкати, -каю, -єш, гл. Кричать ай-ай.
Безпробудний, -а, -е. Непробудный. Опочивав сном тихим, безпробудним.
Ботелев, -ва, м. Мутовка для пахтанья масла; состоитъ изъ ручки (держівно), на концѣ которой прикрѣплены накрестъ двѣ пары брусочковъ (крила), сквозь концы которыхъ проходить два кольца, свитыя изъ тонкаго корня смереки (роскрутці).
Веґеря, -рі, ж. Родъ танца. Підтикавсь та й давай веґері скакати.
Доложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) = докласти. Рук добре доложить. 2) Доложить. Щоб туди люде не ходили, із криниці води не носили, Івася та й не розбудили і батеньку та й не доложили.
До́мичок, -чка, м. Ум. отъ дім.
Попеня, -ня́ти, с. Ребенокъ попа, священника. Возив попенят у губерню, — у школу, чи що.
Синячник, -ка, м. Раст. Isatis tinctoria L.
Ткачиха, -хи, ж. Жена ткача. Ткачихо! буде тобі лихо!
Хвища, -щі, ж. Сильный холодный дождь или снѣгъ съ вѣтромъ. Там така хвища на дворі, шо й собаки поховались.
