Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підмолодь

Підмолодь, -ді, ж. Молодь, пивныя дрожжи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДМОЛОДЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДМОЛОДЬ"
А-є, а-єк, нар. Такъ. Галиц. Вх. Зн. 1.
Бит, -та, м. Драка. Такий меж їми був бит, що обидва на місті зістались. Черном.
Вікняр, -ра, м. = скляр. Вх. Лем. 399.
Гицлювати, -люю, -єш, гл. Заниматься истребленіемъ собакъ.
Кривдиця, -ці, ж. = кривда. Желех.
Пипоть, -птя, м. Болѣзненный наростъ на языкѣ у куръ, типунъ. Чуб. I. 58. Грин. I. 254. Ум. пи́птик.
Позалипати, -паємо, -єте, гл. Облипнуть (о многихъ).
Пропостити, -щу, -стиш, гл. Пропостить.
Тіленький, -а, -е. Вотъ такой маленькій. Шейк.
Учепити, -плю, -пиш, гл. 1) Прицѣпить. Вчепили дівчину до сосни плечима. КС. 1883. IV. 906. Обох учепив коням у хвости і пустив у світи. Рудч. Ск. ІІ. 50. 2) Зацѣпить, задѣть. Мино, Мино! не вчепи галушок. Ном. № 12708.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДМОЛОДЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.