Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ».
Дадекой, дадеколи нар. Иногда.
Ме́ншість, -шости, ж. Меньшинство.
Первопідстава, -ви, ж. Первое основаніе, базисъ.
Позароджувати, -джую, -єш, гл. Уродить (во множествѣ).
Поковзом нар. Скользя. Бим мужики бабу, та потім поковзом тягли.
Потримяти, -маю, -єш, гл. Подержать. Потримав деякі (книжки) в руках. Коня дайте, я потримаю.
Простаршинувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть старшиною. Простаршинував два курси, — буде з мене, нехай ще хто инший одбуває.
Раченя, -няти, с. Раченокъ, маленькій ракъ.
Цвічений, -а, -е. 1) Расцвѣтшій. Ой у лузі калинонька не цвіченая. Дала мені вона цвіченої рожі, а барвінок не цвічений.
2) Обученный, вышколенный.
