Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бруя, бруї, ж. 1) Быстрое теченіе въ рѣкѣ. Виїхав човном на річку, саме на брую. Кременч. у. 2) Сквознякъ. Воли заслабли, бо їх поставили в теплій кошарі саме на бруї. Кременч. у.
Гори́ще, -ща, с. Чердакъ. На хату закинь, на горище. Рудч. Ск. II. 124.
Завиня́тко, -ка, с. Узелокъ, свертокъ. Вештатись по Божому світові із палицею в руках, а завинятком на плечах.
Йолоп, йо́луп, -па, м. Олухъ, дуракъ, глупецъ. Котл. Ен. IV. 18. Желех. Чом ти, йолопе, не кланяєшся пану Возному? Котл. Н. П. 386.
Невиводний, -а, -е. и невиво́дній, -я, -є. 1) Неисчерпаемый, постоянно имѣющійся. 2) Постоянный, всегдашній. У нас гульня невиводня. О. 1862. VII. 40. Невиводний гість.
Первісточка, -ки, ж. Ум. отъ первістка.
Поганюга, -ги, ж. Ув. отъ погань.
Протічок, -чка, м. Ручей, ручеекъ. Біжать з гір долинами прудкі потічки снігової води. Мир. ХРВ. 354. (У балці) пробігав невеличкий протічок. Мир. Пов. II. 45.
Укоснутися, -нуся, -нешся, гл. Привязаться. Сидить чернець, Богу молиться, як укоснулись до його чорти! Почали скушать його. Грин. II. 11.
Хряпотіти, -чу, -тиш, гл. Дребезжать. Хряпотить горщик, бо розбитий. Черк. у.