Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ветлина, -ни, ж. Раст. Salix vittelina. Вх. Пч. I. 12.
Вишиванка, -ки, ж. 1) Вышиваніе. 2) Вышитая сорочка. Аф. 348.
Зажури́ти, -ся. Cм. зажу́рювати, -ся.
На́голос, -су, м. Удареніе. Желех. Наголос положити. Поставить удареніе.
Наїзджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = наїздити.
Обемберити, обенбе́рити, -рю, -риш, гл. Бросить оземь съ силой, сильно ударить. Як обенбере ж він його (з себе)! Мнж. 95.
Прицабунити, -ню, -ниш, гл. Схватить. Вх. Лем. 457.
Рахкавка, -ки, ж. = раканя. Вх. Уг. 264.
Сухота, -ти, ж. 1) Сухота, грусть, тоска. За малим жити — сухота моя, за козаченьком — красота моя. Н. п. Своєю сухотою ввесь сад ізсушу. Мет. 255. 2) Человѣкъ, изъ за котораго кому либо бываетъ сухота. Cм. ниже уменьшительное. 3) мн. а) Чахотка. Св. Л. 321. Левиц. Пов. 326. Вмерла небога від сухот через його нелюдську вдачу. Г. Барв. 149. б) Дѣтская болѣзнь, выражающаяся крайней худобой ребенка. Мил. 32. ХС. VII. 415. Ум. сухі(о)тка, сухі(о)тонька. Дівчинонько, сухотонько ти моя. Чуб. V. 249 Судіть, судіть, вороженьки, коли довелося, — ми на вашу сухотоньку та й поберемося. Грин. III. 190.
Трачарь, -ря, м. = трач 1. Хотин. у.