Босий, -а, -е. 1) Босой, необутый. Пан в чоботях, а босі сліди знати.
2) Неподкованный, неокованный. Босі коні. Босі колеса. Босий віз. Гармати да ковані вози в поход риштує, а босими возами загороде тіснину в Петрах.
3) О собакѣ: темной шерсти съ бѣлыми лапами. О быкѣ: съ бѣлыми копытами.
4) чоловік з босою губою. Человѣкъ безъ усовъ. Ейскъ. Ум. босенький, босесенький. Ніжки босенькі мерзнуть.
Говорючий, -а, -е. Говорящій, имѣющій даръ слова. Говорючий голуб. 2) Говорливый, разговорчивый. Молодий говорючий Радюк.
Дві́рня, -ні, ж. Дворня. Деруть Рябка мов пір'я, на галас збіглась двірня.
Двойле́зний, -а, -е. Съ двумя лезвіями.
Доруча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить.
Ли́стка, -ки, ж. = листа.
Нагина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. нагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Нагибать, нагнуть, наклонять, наклонить. Нагинай гілляку, доки молода. 2) Склонять, склонить, покорять, покорить. Не диво багатим скарбом трясти і золотом людей під свою волю нагинати.
Підсубійок, -йка, м. = підсубійник.
Понагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Нагрестъ (во множествѣ)
Росплюскнути, -ну, -неш, гл. Расплющиться. Як ударив я диню об землю, — вона так і росплюскала.