Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вохкість, -кости, ж. Сырость, влажность.
Козирь, -ря, м. 1) Козырь. До всякої масти козирь. Ном. № 13551. 2) Картузъ (головной уборъ). Паробічка в жупанині, на голові козір. О. 1861. VIII. 19. З) Желѣзная лопата. Терск. обл. Пятигорск. окр. 4) Бойкій, бравый человѣкъ. Вже козирь-дівка — не вам рівня. Шевч. 310. 5) козирем стояти, дивитися. Стоять въ вызывающей позѣ, имѣть вызывающій, задорный видъ. А то ж як? кажуть, стоячи козирем, міщане. К. ЧР. 72. Ум. козирьо́к.
Лю́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) Баюкать. Люляю, люляю, поб'ю котка, полаю. Мет. 2. 2) Спать (о дѣтяхъ). А Савиха молоденька дитину колише: «Ой люляй, люляй, вродливий синочку!». Гол. І. 19.
Подоколювати, -люю, -єш, гл. Доколоть (многихъ).
Позаслужувати, -жуємо, -єте, гл. Заслужить, заработать (о многихъ). Чи небагато ж ви в Київі позаслужували? Кіевск. у.
Помірність, -ности, ж. Умѣренность. Левиц. І. 475. Чуб. І. 283.
Попереводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и перевести, но во множествѣ.
Ромпасовий, -а, -е. О сапогѣ: съ двойной подошвой. Гол. Од. 14.
Спасти Cм. спадати.
Упоратися, -раюся, -єшся, гл. Окончить работу, управиться. Чи можна мені буде піти на вечорниці? Я вже зовсім упоралась. Шевч. 284.