Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ганусковий, ганусовий, -а, -е. Анисовый.
Гугни́во нар. = Гугняво.
Дишка́нт, -ту, м. Дискантъ.
Зва́кувати, -ку́ю, -єш, гл. Потерять время, пробыть празднымъ. Ось я піду в жнива пшениці й жита жать, то, часу марне щоб, мовляв, не звакувать, скошу і свій горох. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).
Можні́ти, -нію, -єш, гл. 1) Дѣлаться могущественнымъ, сильнымъ. 2) Богатѣть.
Накази́тися, -жу́ся, -зишся, гл. 1) Набѣситься. 2) Получить водяную болѣзнь (объ овцахъ или рогат, скотѣ). Угор.
Покоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Покоиться.
Похрустати, -таю, -єш, гл. = похрумати. Я ж, каже (лис), похрустав їх (ятленят). Грин. II. 5.
Сотішати, -ша́ю, -єш, сов. в. соті́шити, -шу, -шиш, гл. = утішати, утішити. Викинув Іванко половиночку (копи), сотішив дівчину-челядиночку. Мил. 88.
Чвохнути, -ну, -неш, гл. Шлепнуться, ударить. Чуб. VII. 576.