Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баламутний, -а, -е. 1) Мутный, нечистый (о жидкостяхъ), то же, что и каламутний. 2) Непокойный, тревожащій.
Виплакати, -чу, -чеш, гл. Выплакать. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Мет. 6. Плачем лиха не виплачеш. Ном. № 2390. Долю виплачу сльозами. Шевч. 96.
Дзвони́ця, -ці, ж. и пр. Cм. Дзвіниця и пр. К. ЧР. 84. Чуб. ІІІ. 22.
Дуросві́тщина, -ни, ж. 1) = дуросвітство. К. ПС. 30. 2) соб. Обманщики, шарлатаны. Хотів би правду людям говорити, — ведмедем дуросвітщина реве. К. Дз. 196.
За́ря́д, -ду, м. Правленіе, у правленіе. Жел.
Калатало, -ла, с. = калатайло.
Короста, -ти, ж. Чесотка. Короста не велика й не мала — як на дубові кора. Посл.
Лі́нка, -ки, ж. Лѣнивая женщина. Вх. (Желех.).
Пластовець, -вця́, м. Снѣгъ, падающій хлопьями. Вх. Зн. 50.
Потугішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться туже.