Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підітнути

Підітнути, -ну, -неш, гл. = підтяти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДІТНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДІТНУТИ"
Вигнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вигнити и вигнисти, -нию, -єш, гл. 1) Изгнивать, изгнить, перегнивать, перегнить. 2) Выгнивать, выгнить. Уман. І. 115.
Гаморити, -рю, -риш, гл. Кричать, шумѣть. Желех. Подольск. Люде гаморят, дерево тріщит, сичит, солома прискає, огонь шепотит (на пожежі). Гн. II. 30. Жінка гаморить на мене, теща і всі гості якось косо дивлються. Грин. II. 178.
Злоба, -би, ж. Злоба. К. Іов. 12. Чернеча злоба до гроба. Ном. № 202. У жінки злоба така люта. Міусск. окр. злобу́ взя́ти на ко́го. Озлобиться.
Кзамент, -ту, м. Экзаменъ. Зміев. у.
Мандріве́ць, -вця́, м. Странникъ; путешественникъ.
Обвечеріти, -ріє, гл. безл. Повечерѣть.
Підпалак, -ка, м. Перепелъ. Вх. Лем. 449.
Пообтісувати, -сую, -єш, гл. Обтесать (во множествѣ). Оці ось дубки пообтісуйте попереду. Харьк. у.
Проговіти, -вію, -єш, гл. 1) Проговѣть. 2) Истратить на говѣнье. Копійок 30 проговіла. Харьк. г.
Угода, -ди, ж. 1) Соглашеніе. 2) Угода; угожденіе. на вго́ду. Въ угоду. Придивлялась, наче б то зроду того не бачила — йому на вгоду. МВ. 11 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДІТНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.