Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байталуватий, -а, -е. 1) Неловкій, неуклюжій. Вх. Зн. 1. 2) Неработающій, лѣнивый. Черк. у.
Величночесний, -а, -е. Высокочестный, благородно честный. К. М. і X. 39.
Затру́шувати, -шую, -єш, сов. в. затруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Посыпать, посыпать чѣмъ, засыпать чѣмъ. Як де попріло, — затрушують гречаним борошном. Грин. II. 320. Як докопаю, — хворостняком затрушу. Мнж. 2. О, як затрусить зеленим маком, то тільки держись берега! — О человѣкѣ, который засыпаетъ укорами, бранью и пр. Ном. № 3359. 2) Только сов. в. Затрясти. З'їхали на грудувату дорогу, то так затрусило.
Картопелька, -ки, ж. Ум. отъ картопля.
Кусі! Cм. кусати.
Нашивати, -ва́ю, -єш, сов. в. нашити, -ши́ю, -єш, гл. 1) Нашивать, нашить извѣстное количество. Бери, тату, ті кожухи, що я нашию. Левиц. І. 2) Нашивать, нашить сверху на чемъ либо.
Прогребти Cм. прогрібати.
Роскурити, -ся. Cм. роскурювати, -ся.
Цурати, -раю, -єш, цуратися, -раюся, -єшся, гл. Чуждаться кого, удаляться отъ кого. Не цурай мене, серце. Чуб. V. 256. Як здоров чоловік, то всяк його кохає, а при лихій годині і рід його цурає. КС. 1883. ІІ. 469. Хоч і надів жупан, все не цурайся свитки. Ном. Цурався сіряка, а тепер і онучі радий. Ком. Пр. № 51.4.
Чайня, -ні, ж. Чайная. Лохв. у.