Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відзіґорний, -а, -е. Франтоватый. Така відзіґорна — не впади, пороше, на моє хороше. Уман. у. Подольск. у.. Cм. фіціґорний.
Діви́ця, -ці, ж. = Дівчина. Зоря зоряниця, красная дівиця. Ном. стр. 292, № 53. Пішов у світлицю дак знайшов дівицю. Лавр. 21. Озвався царь до дівиці. Єв. Мр. VI. 22.
Дрібо́чок, -чка, м. Ум. отъ дрібок.
Лихолі́ття, -тя, с. Бѣдственное время, худыя времена. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. ЗОЮР. І. 3. Росказали кобзарі нам про войни і чвари, про тяжкеє лихоліття, про лютії кари. Шевч. 365.
Лілійо́вий и ліліовий, -а, -е. Лилейный. Шух. І. 118.
Лічма́, нар. Счетомъ.
На́рівно нар. Одинаково. Нарівно жалко (усіх діток). Ном. № 9215.
Покутній, -я, -є. Находящійся возлѣ покутя. Покутня стіна. Мил. 171. Покутнє вікно. Вас. 193. Перейду я сінечки і оту покутню лаву, перебула поговори, перебуду й славу. Мет. 87. Під покутнім, віконечком як голубка гула. Чуб. V. 552. 2) Покаянный. Я з себе верету покутню зняв. К. ПС. 115.
Тещин, -на, -не. Принадлежащій тещѣ.
Хвоїщ, -ща, м. Раст. a) Equisetum limorum L. ЗЮЗО. І. 191. б) Equisetum hyemale L. ЗЮЗО. I. 121.