Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гвіздє, -дя, с. соб. Гвозди. Шух. І. 88.
Доноша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. = доношуватися.
Злукавити, -влю, -виш, гл. Слукавить, схитрить. Тобі єдиному згрішив я, перед тобою я злукавив. К. Псал. 120.
Лу́пкати, -каю, -єш, гл. 1) Сгинаться на тонкомъ мѣстѣ (о косѣ). Желех. 2) Хлопать. Лупкати бичем. Вх. Лем. 433.
Метла́стий, -а, -е. = мітластий. Метласта борода. К. ЦН. 224.
Надря́гнути, -гну, -неш, гл. Высохнуть, просохнуть. Угор.
Поживління, -ня, с. Пища. Узяти якогось покарму, поживління. Гн. І. 88.
Прийом, -му, м. 1) Пріемъ въ новобранцы; также и мѣсто, гдѣ онъ производится. Ой ставали до прийому а все в одну лаву. Н. п. Та повезли до прийому, оддали в москалі. Шевч. 477. У прийому славний двір, — там нам буде перебір. Чуб. V. 997. 2) бо́гу в прийом. Въ жертву Господу. Богу в прийом! — приказує титарь, ходячи з карнавкою по церкві. Рк. Левиц. Ум. прийо́мочо. Чуб. V. 997.
Розбій, -бою, м. 1) Разбой. 2) Разбойникъ. Іди, сину, в темні ліси, нехай тебе розбій забє. Гол. І. 173.
Хлядрівка, -ки, ж. Узоры, выдѣлываемые гончарами на глиняной посудѣ. Канев. у.