Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підживати

Підживати, -ва́ю, -єш, сов. в. піджити, -живу, -веш, гл. 1) Оправляться, оправиться, окрѣпнуть. 2) Поправлять, поправить свои обстоятельства, разживаться, разжиться. Піджив наш Лейба: вже й корівка в його і конячок пара. О. 1861. IX. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДЖИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДЖИВАТИ"
Вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Двірня́чка, -ки, ж. = Двірка.
Короночка, -ки, ж. Ум. от. корона.
Повиправдувати, -дую, -єш, гл. Оправдать (во множествѣ).
Постукотіти, -чу, -чеш, гл. Постучать.
Почеревина, -ни, ж. 1) Нижняя часть живота. 2) Полоса кожи или сала съ брюха животнаго. Міусск. окр. Рк. Левиц. 3) Пирушка послѣ крестинъ. Мнж. 190. В понеділок родилася, у вівторок хрестилася, у середу на руки зливали, в четвер почеревини пили. Мнж. 100. 4) = почеревщина 2. Міусск. окр.
Протавати, -таю, -єш, сов. в. протанути, -ну, -неш, гл. Протаивать, протаять. То там, то тут протає. Н. Вол. у.
Родонько, -ка, родо́чок, -чка, м. Ум. отъ рід.
Чіплятися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Цѣпляться. Біда за біду чіпляється, як у ланцюзі кільце за кільце. Ном. № 2164. 2) Привязываться, приставать.  
Школярство, -ва, с. 1) Школьничество. 2) соб. Школьники. То погань так верзла, школярство так брехало. О. 1861. III. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДЖИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.