Відчалювати, -люю, -єш, сов. в. відчалити, -лю, -лиш, гл. Отчаливать, отчалить. Самі ученики його відчалили. Зараз поставивши возок з кіньми на пором і відчалили. — каюк од берега. Оттолкнуть челнокъ отъ берега.
Кириня, -ні, ж. Прозваніе водки.
Обгорнути, -ся. Cм. обгортати, -ся.
Повірний, -а́, -е́ Дающій въ долгъ (о торговцѣ, кабатчикѣ). Шинкарочко молодая, колись була повірная: повірь меду і горілки, бо не маю собі жінки.
Пообдиматися, -маємося, -єтеся, гл. Надуться (о многихъ). Дощ іде, а люде ж то сидять на базарі, померзли, пообдимались як сичі.
Поперепиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перепиться (о многихъ). Так поперепивалися, що і з-за столу не повилазили, там і поснули.
Посваволити, -лю, -лиш, гл. Посвоевольничать.
Рішати, -ша́ю, -єш, сов. в. ріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Лишать, лишить. А жінка й діти? Адже ти їх усього рішив.
2) Терять, потерять, лишаться, лишиться. Ой не прибуду скоро, жизнь свою рішу. Поки дійшов додому, то чисто всі гроші рішив.
3) Рѣшать, рѣшить. Вас розсудила палата, рішили отамани і війсковий суддя.
Смуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Грустить. Смуткувала Марина осінь, смуткувала й зіму.
Стукотати, -чу́, -тиш, гл. Стучать. Стукотить — грімотить, мов сто коней біжить.
