Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́кати, -каю, -єш, гл. Часто повторять меж. а.
Бузлук, -ка, м. Родъ подковы, подвязываемой на подошву, чтобы не скользить на льду. Поп. 95.
Вивчення, -ня, с. Изученіе. Праця д. Огоновського є здобуток широкого вивчення джерел. Башт. 59.
Заторохкоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Загрохотать, застучать.
Красітний, -а, -е. 1) Красивый. Вх. Лем. 428. 2) Хорошій. Красітна вода, — можно ся й напити. Вх. Лем. 428.
Наверті́ти Cм. навірчувати.
Плінуватий, -а, -е. У гребенщиковъ, о рогахъ: съ наростами и пленками. Вас. 163.
Присвоїти, -вою, -їш, гл. 1) Присвоить. ЕЗ. V. 61. Присвоїв мою сокиру. Черк. у. 2) Принять въ свое общество, признать своимъ. Ото ви присвоїли собі цигана, а він у вашому селі і краде коні. Волч. у.
Пти Въ выраженіи: на пти. — На що се? — На пти: щоб дивувались такі дурні, як ти! Харьк. г.
Шпуляр, -ра, м. У ткачей: инструмента для наматыванія нитокъ на шпульку. Уман. у. Въ восточной Галиціи шпуляр то же, что и ремісник. Части его: слупки (у ремісника лаби) веретено, замахове колесо, лучо́к. МУЕ. III. 14, 15.