Відстобурчувати, -чую, -єш, сов. в. відстобурчити, -чу, -чиш, гл. Оттопыривать, оттопырить. Голуб праве крило відстобурчить трошки.
Друбо́к, -бка́, м. = дрібок. Мені небагацько треба: соли друбок, хліба шматок та горілки чарка. Ум. друбочок. Нема соли друбочка.
Луда́н, -на, м. Родъ блестящей матеріи. Лупили два косяка лудану. также кафтанъ, сшитый изъ этой матеріи или расшитый золотомъ. . Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині, а ти, мати, в сірячині. Дома у Січі ходять у семряжках да в кажанках,... а тут жупани на їх будуть лудани, штани із дорогої саєти. З під лудану червону китайку виймає.
Мітли́ця, -ці, ж. Названіе нѣсколькихъ растеній: a) Festuca pratensis. б) Dactylis glomerata L. в) Avaena puhesceus L. г) Bromus mollis L. д) Agrostis vulgaris. e) — біла. Agrostis alba. ж) Aira spica venti.
Підчинка, -ки, ж. Оборка на подолѣ юбки.
Поволохатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться косматымъ.
Реготіння, -ня, с. = реготи.
Садовище, -ща Мѣсто, гдѣ былъ садъ.
Світок, -тка, м. Ум. отъ світ.
Станівкий, -а́, -е́ 1) Возмужалый, достигшій совершеннолѣтія. Подол. г. Дівка станівка, пора заміж.
2) Постоянный, установившійся. Станівка зіми.
