Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгильний

Підгильний, -ного, м. Мальчикъ, который при игрѣ въ мячъ подбрасываетъ послѣдній для удобнаго удара по немъ палкой. КС. 1887. VI. 459.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГИЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГИЛЬНИЙ"
Відліт, -льоту, м. Отлетъ, улетаніе.
Галайкотіти, -кочу, -тиш, гл. = галайкати. Желех.
Лапа, -пи, ж. 1) Лапа. Пише як сорока лапою. Ном. № 6078. 2) Рычагъ въ валу, подымающій толчею въ ступѣ. 3) Лапчатый ломъ, т. е. съ двумя пальцами. Ум. лапка, лапочка. Ув. Лапище.
Мозо́ляти, -лю, -лиш, гл. Мозолить, утруждать, обременять.
Наворо́чувати, -чую, -єш, гл. = навертати.
Побренькувати, -кую, -єш, гл. Побрякивать. Ой возьму я ключі не побренькуючи. Чуб. V. 130.
Позатиллю нар. Сзади. А молода Марусенька позатиллю йде. Гол. І. 54.
Усезнайко, -ка, м. Всезнайка.
Хуткий, -а, -е. Скорый, быстрый. Хутка робота. Гн. І. 45., Ум. хутенький.
Хутра, -ри, ж. Внутренняя обмазка печи.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГИЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.