Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підганяти

Підганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. підігнати, піджену, -неш, гл. Подгонять, подогнать, понукать; торопить. Хто везе, того й підганяють. Ном. № 10338. Сестра все його підганяє, щоб швидче йшов. Рудч. Ск. І. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГАНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГАНЯТИ"
Бурлій, -лія, м. Крикунъ, возмутитель. Зараз деякі бурли схаменулись, подумали про свою голову. К. ЧР. ЗН.
Відтуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відтулити, -лю, -лиш, гл. Кинулася до печі.... одтуле заслінку. Мир. Пов. II. 76.
Глушник, -ка, м. Раст. = глушиця. Вх. Пч. ІІ. 32.
Допле́нтатися, -таюся, -єшся, гл. Добраться, дотащиться, доплестись. Харьк. у. Я міркував собі йдучи, поки доплентавсь до хатини. Шевч.
Заюши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Политься (о крови). Луснув він його по голові ґерлиманом і зразу заюшилася кров. Новомоск. у. 2) Окровавить. Увійшов старий у хату обшматований, побитий, заюшений. Грин. II. 171.
Ме́стниця, -ці, ж. Мстительница.
Орачка, -ки, ж. = оранка. Вх. Лем. 444.
Отіпати, -паю, -єш, гл. Очистить отъ кострики (коноплю). Гол. Од. 35.  
Подомишлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = подомірковуватися.
Поломно нар. Пламенно. Зорі наче палали, одна зоря поломніш від другої. МВ. ІІІ. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГАНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.