Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Але́мбик, -ка, м. = Ле́мбик.
Дро́тик, -ка, м. Ум. отъ дріт. 2) Прутокъ чулочный. МВ. (1862. І. 40).
Кінниця, -ці, ж. Конюшня. Коники іржуть у кінниці. Н. п. Ум. кінни́чейка, кінниченька, кінни́чка. Коничка вставте до кінничейки. АД. І. 37. Коники возьте до кінничейки. Гол. II. 82. Суть в вас коники у три кіннички. Гол. II. 3.
Крадькома нар. Украдкою. У наметі поставили образ Пресвятої і крадькома молилися. Шевч. 365. З хати не виходив, хиба пізно, крадькома. МВ. ІІ. 193.
Начахолити, -лю, -лиш, гл. Нарубить (хворосту). Вх. Зн. 40.
Обпарювати, -рюю, -єш, сов. в. обпарити, -рю, -риш, гл. Опаривать, опарить.
Приліплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. приліпи́тися, -плюся, -пишся, гл. Прилѣпливаться, прилѣпиться, приклеиться.
Смаровний, -а, -е. Смазанный, подмазанный. Товариш мовний в дорозі стоїть за віз смаровний. Ном. № 11383.
Халаман, -на, м. Батракъ? Сам пан, сам халаман. Чуб. І. 278.
Чужаниця, -ці, об. Употребляется по большей части съ эпитетомъ чужа. Чужой человѣкъ, чужіе люди. Чужа чужаниця під такий час поможе, а то рідні. Лебед. у. Не добре чужому чужаниці на чужині помірати. АД. І. 191. Треба мені до свого роду чутку-звістку передати, бо тут чужа чужаниця. Харьк. г.