Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Важка, -ки, ж. Снарядъ, которымъ ткачъ придерживаетъ шинки. Состоитъ изъ деревяннаго крюка и привязанной къ нему веревочки съ тяжестью на концѣ. МУЕ. ІІІ. 22.
Вертіж, -жа, м. Мѣсто сверленія. Угор.
Глабкий, -а, -е = Глабчастий. Глабкі сани. Конст. у.
Гладкий, -а, -е. 1) Гладкій, ровный. Скоро їх Бог скарає на гладкій дорозі. Ном. № 4108. 2) О посудѣ: одноцвѣтный. Шух. І. 265. 3) Жирный, полный, толстый. Чому козак гладкий? Наївсь, заснув, та й нема гадки. Ном. № 1723. Гладкий аж шкура тріщить. Ном. № 8629., Ум. гладенький, гладесенький. Сравн. степ. гладший.
Долуба́тися, -баюся, -єшся, гл. = довбатися, длубатися.
Навтіша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. Натѣшиться, нарадоваться. Хоч бачила, хоч не бачила — навтішалася. Мет. 50.
Переладнати, -на́ю, -єш, гл. = перелагодити.
Повитоптувати, -тую, -єш, гл. Вытоптать (во множествѣ).
Повідпрядати, -да́ю, -єш, гл. Отработать пряденіемъ. Усе, що напозичалася, те все повідпрядала.
Ростулити, -ся. Cм. ростуляти, -ся.