Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Догріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. догрі́ти, -грі́ю, -єш, гл. Достигать, достигнуть своимъ тепломъ. Та татонька (труна) без дверей і без віконець: туди вітер не довіє і сонечко не догріє. Мил. 182.
Зве́рхник, -ка, ж. Начальство, старшій, власть имущій. Нові там зверхники запанували. К. МБ. II. 132.
Калита, -ти, ж. 1) Мѣшокъ съ деньгами. За сиротою Бог з калитою. Ном. № 10703. 2) Лепешка, смазанная медомъ и употребляемая для гаданія въ день св. Андрея. Їду, їду калити кусати. Чуб. III. 259.
Мулярчу́к, -ка́, м. Ученикъ каменщика. Желех.
Мурашня́, -ні, ж. соб. = мурашва. Люде, що та мурашня, купки собі понагортали і живуть. Св. Л. 213.
Поченцювати, -цюю, -єш, гл. Побыть монахомъ.
Сестрівниця, -ці, ж. = сестріниця. Грин. ІІІ. 109.
Скитання, -ня, с. Скитаніе. Мил. 201.
Уболівання, -ня, с. Сожалѣніе, скорбь. К. (Желех.).
Хлюнути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. Вода так і хлюне тобі у вічі.