Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безвартний, -а, -е. Не имѣющій цѣнности. Желех.
Головня, -ні, ж. 1) = головешка. Угор. Гн. II. 20. 2) = зана. Вх. Пч. II. 37. Як багато головні в пшениці, то буде мука чорна, як гречана. Камен. у. 3) Раст. Ustilago maydis L. U. Carbo Tul. ЗЮЗО. I. 140.
Надо́ювати, -до́юю, -єш, сов. в. надої́ти, -дою́, -їш, гл. Надаивать, надоить.
Нарива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. нарва́тися, -вуся, -вешся, гл. Набрасываться, наброситься на ѣду, съ жадностью ѣсть. Літо, зробилось вдень жарко. Отара цілий день на тирлі недалеко води... Сонце на захід; отара наривається на пашу. О. 1862. V. Кух. 33.
Припорядитися, -джуся, -дишся, гл. Принарядиться; украситься; привести себя въ порядокъ.
Самопосвята, -ти, ж. Самопожертвованіе. Возможеш подвигом самопосвяти спасення сотворить свойму народу. К. ЦН. 266.
Сторукий, сторучний, -а, -е. Сторукій. Батьку, брате! чом я не сторукий? Шевч. Тисячі свічок палали в сторучних лихтарах. Стор. МПр. 74.
Умитель нар. Въ клочки, въ дребезги.
Хибати, -баю, -єш, гл. 1) Колебать, шатать. Стоїть хибка над водою, хибає собою. Гол. 2) = хибатися. Полиця хибає — вже не стоїть.
Цапар, -ра, м. Снарядъ для ношенія сѣна: часть тонкаго ствола смереки съ однимъ кругомъ очищенныхъ сучьевъ на концѣ, которые здѣсь называются кальбуки, стволъ наз. шинар; сѣно накладывается на сучья до верху шинара, на концѣ котораго закрѣпляется палкой — роскіпом. Шух. І. 171.