Добува́нка, -ки, ж. = Добування. 1) «А як твоя, сину, добувачка в батька?» — Еге, ляща по потилиці дав. 2) Та не легка й добуванка. Двадцять літ служив-проклинав, а ся п'ятолітня добуванка, так гірша од пекла здається.
На́падка, -ки, ж. Рыболовный снарядъ, родъ сака.
Отрібка, -ки, ж. Родъ кушанья = отріб? З отрібки баба — шарпанина.
Павочка, -ки, ж. Ум. отъ пава.
Полонянин, -на, м. Плѣнникъ. Чи скаже він тобі покірне слово, благатиме тебе як полонянин.
Похватати, -та́ю, -єш, гл. = похапати.
Приятно нар.
1) Благопріятно.
2) Любезно, мило, привѣтливо.
3) Прилично. Надіть чумарку: до пана йти приятніш.
Спарний, -а, -е. Душный.
Спихати, -ха́ю, -єш, сов. в. зіпхнути, -пхну, зіпхнеш, гл. Спихивать, спихнуть, сталкивать, столкнуть. Мужик з печі спав — ніхто його не спихав.
Фрасунок, -нку, м. Печаль, забота, безпокойство. А по тім фрасунку напиймося трунку.