Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Версть, -ти, ж. = верства 3 — 5. Вх. Зн. 6.
Вигодитися, -диться, гл. безл. = ви́годинитися. Як би Бог дав, щоб вигодилось, то можна б і сіно скласти в копиці. Черк. у.
Викос, -су, м. Скосъ. Дати луку на викос.
Жерсти́ти, -рщу́, -сти́ш, гл. Покрывать жестью.
Запліта́ння, -ня, с. Заплетаніе. А жаль мені дівування, субітнього заплітання. Чуб. V. 545.
Заса́да, -ди, ж. 1) Основаніе, основа. 2) Заключеніе; тюрьма. Десь моя дружина сидить у засаді, сидить у засаді в великій досаді. Чуб. V. 342.
Повпускати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Впустить (многихъ). Моли б вже швидче роскопали, тоді б у рай нас повпускали. Шевч. 2) Опустить (многихъ). Викопали яму під причілком, поставили води й їсти всього і їх туди повпускали. Рудч. Ск. І. 117.
Угілля, -ля, с. = вугілля.
Хаменити, -ню, -ниш, гл. Соглашать, приводить къ согласію? Той їх годить, хаменить, той їх розважає. Рудан. І. 104.
Хуркнути, -ну, -неш, гл. 1) Порхнуть, броситься. Хуркнула йому відьма, як вітер, між ноги, звалила додолу. Полт. г. 2) Быстро отправиться. А давай хуркнем у Сорочинці! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.