Днеда́вній, -я, -є. Очень давній. І вдвох тихенько заспівать ту думу сумнюю днедавню про лицаря того гетьмана, що на огні ляхи спекли.
Дуплина́вий, дуплина́стий, дуплина́тий, -а, -е. Дуплистый. Великий дуб, та дуплинатий, порохнею напхатий. Чому дуба не рубати, бо дуб дуплинатий. Вона й сіла коло вербового кореня дуплинастого.
Куделя, -лі, ж.
1) Шерсть, а также плохой ленъ или пенька, приготовленные для пряжи и привязанные на прясницю. Куделя вовни.
2) Насмѣшливо: шиньонъ. Якіїсь мучились там птахи (= жінки) з куделями на головах. Ум. куде́лечка, куде́лька. Ви, молодички, не їли, не спали, ночі не спали, — куделечки пряла.
Кудла, -ли, ж.
1) Всклокоченная голова.
2) Мохнатая собака.
Мекеке́! меж. Крикъ ягненка, овцы, козы. От біжить баран: «мекеке, мекеке!». Коли це приходе один вовк та й став біля кози, а вона: «мекеке!».
Негарний, -а, -е. Нехорошій; некрасивый.
Письмечко, -ка, с. Ум. отъ письмо. А тут і письмечко... не відгадаю від кого.
Повиплоджувати, -джую, -єш, гл. Виплодить, вывести (многихъ).
Синяк, -ка, м. 1) Синякъ. Еге, нароком, коли синяк під оком. 2) пт. лѣсной голубь, дикій сизый голубь. Columba oenas. 3) Раст. a) Echium vulgare L. б) Anchusa officinalis L. 4) Грибъ Agaridis necator. Ой казали синяки, що ми зроду солодкі. 5) Мѣдный купоросъ. 6) = сивуля 3.
Талалай, -лая, м. Болтунъ, говорунъ. Въ загадкѣ: За білою березою талалай плеще.
