Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гицати, -даю, -єш, гл. 1) Подскакивать при ѣздѣ верхомъ. 2) = чукати.
Глибокий, -а, -е. Глубокій. Долина глибока. Мет. 79. Маю на собі дев'ять ран — рубані широкі, а чотирі — стреляні глибокі. АД. II. 258. Шукай собі або глибокої води, або високої гиллі. Ном. № 3652. Кайдани повелів кувать, глибокі тюрми мурувать. Шевч. 470. Що за дивні його твори, за глибокі його гадки! К. Псал. 215. Сравн. степ. глибший. Ум. глибоченький.
Жва́чка, -ки, ж. Згарь изъ трубки, которую жуютъ во рту или кладутъ за губу.
Звірря́, -ря́, с. соб. Звѣри. Звірря в ліс ховається. Грин. І. 192.
Каяння, -ня, с. Раскаяніе. По смерти нема каяння. Ном. № 2237. До світу плач її по хаті, до світу каяння. МВ. (О. 1862. І. 100).
Коцарювати, -рюю, -єш, гл. Дѣлать ковры. Желех.
Оточити, -ся. Cм. оточати, -ся.
Попихатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Подталкиваться. 2) Помыкать. Верховодила Мася над матір'ю, та й сестрам доставалось: вони були їй за наймичок, всюди ними попихалась. Св. Л. 115.
Рідно нар. 1) Родственно, но родному. Пригортиється до мене рідно. 2) Искренно, сильно (любить). Ум. рідненько, ріднесенько. Ой рад же б я ходити, тебе рідненько любити. Чуб. V. 190. Я люблю тебе рідненько. МВ. (О. 1862. І. 83).
Спосеред нар. Изъ среды, изъ средины. Яка ото людина гарна зникла німуючи спосеред миру божого. К. (Хата. 64). Озвавсь до нас іспосеред чужини знакомий голос. К. Гр. Кв. 29.