Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбитє

Підбитє, -тя, с. Подъемъ ноги, сапога. Гол. Од. 15, 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБИТЄ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБИТЄ"
Викликати 2, -наю, -єш, гл. Проклинать. Желех.
Вирган, -ну, м. Органъ. В розмовах на вирган мов грала. Мкр. Г. 17.
Затоло́чити, -чу, -чиш, гл. Затоптать.
Костельник, -ка, м. Католикъ. Постельники свою погибель чують. К. НС. 38.
Мовля́в нар. Такъ сказать, молъ, дескать. Прийшлось сусідові, мовляв, хоч сядь та й плач. Греб. 382. Хоч спасти, мовляв, аби з доброго коня. Литин. у.
Нявка, -ки, ж. Одинъ изъ злыхъ духовъ (по вѣрованіямъ гуцуловъ) = мавка? Шух. І. 43.
Обкутати Cм. обкутувати.
Орця стати. Противиться, оказывать сопротивленіе. Желех.
Перестраждати, -даю, -єш, гл. Перестрадать. Одним одна душею усе перестраждає, усе перетерпить. Кв.
Покорчувати, -чую, -єш, гл. Покорчевать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБИТЄ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.