Дрібни́ця, -ці, ж. 1) Мелочь, пустякъ. 2) — пла́хта. Мелкоузорчатая плахта. Вийди, вийди, молодице, з відром по водицю, нехай гляну, подивлюся на плахту дрібницю. Виткала молода дівчина дві плахти дрібниці. 3) мн. дрібни́ці. Мелко заплетенныя косы. Росчесала русу косу, заплела в дрібниці. Гайсин. у. 4) Родъ сѣти для ловли рыбы въ Днѣстрѣ. Ум. дрібни́чка, дрібни́ченька. Ой плахотка-дрібниченька по тросточці червцю.
Засу́дити 2, -джу́, -диш, гл. Стянуть, свести. Судорга засудила руку.
Зберіга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. зберегти́, -режу́, -же́ш, гл. Сберегать, сберечь. А ще і для мене Бог на світі радість зберіг. 85.
Начинка, -ки, ж. Фаршъ, начинка. Буває добрий борщ із м'ясом та з начинкою пироги.
Нашаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Нашинковать (капусты).
Приткнути, -ся. Cм. ii. притикати, -ся.
Синиха, -хи, ж. = синова. Син, як син, та синиха лиха.
Тілі-тілі, меж. для выраженія игры на скрипкѣ. Тілі-тілі скрипочка, впала баба з припічка.
Хворовитий, -а, -е. Болѣзненный.
Чеберячка, -ки, ж. Родъ танца? Особый способъ выпиванія? Cм. чабарашки, чиберачки. Оттакої чеберячки! Добре жилось і весело пилось, дак оціми чарочками пили наші діди з бабами чеберячки, приспівуючи: «Чеберячки! Коло чеберячки припадаєм рачки. А чи її вип'єм, а чи її виллєм, — чеберячки!» Та візьме з помосту чарочку, та й мусить випити не розливши, а чарочку через голову перекине, не приймаючи за неї рукою. Довго справляли діди з бабами чеберячку, аж поки так джбана вицідили.
