Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аба́зь! Cм. союзъ А, 6. Шейк.
Гореч, -чі, ж. Жара. Вх. Лем. 405.
Здовольни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Удовлетворить, удовольствовать. Розуму, — чув не раз я од учених, — ніяк не можна здовольнить. О. 1861. VII. 15. Нічого Бот гнівити, — усім Бог здовольнив. Г. Барв. 424.
Ліб, ло́ба, м. = лоб. Пани чубляться, а в мужиків ліб тріщить. Ном. № 1304. Під носом косить пора, а в лобі й орать ні на що. Ном. № 13766.
Ми́ся I, -сі, ж. дѣтск. = миска. О. 1862. IX. 119.
На́дро, -ра, с. 1) Нѣдра, лоно. Нехай Господь її прийме, мою голубоньку, на своє надро. МВ. І. 79. Не приймеш кісточок моїх у рідне надро, де лежить старенький батечко. О. 1862. IV. 91. 2) Пазуха. Хліб десь за надром лежав.
Позапихати, -ха́ю, -єш, гл. Запихнуть, засунуть (во множествѣ). Позапихав злидні в боклаг. Драг. 414.
Похмурний, -а, -е. Пасмурный. Над Невою під снігами, при похмурнім сонці, ти поліг єси, мій друже, на чужій сторонці. О. 1861. III. 10.
Прошморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Продернуть.
Трафляти, -ля́ю, -єш, сов. в. трафити, -флю, -фиш, гл. = трапляти, трапити. Трафила коса на камінь. Шейк.