Вимінювати, -нюю, -єш, сов. в. виміняти, -няю, -єш, гл. Вымѣнивать, вымѣнять, обмѣнивать, обмѣнять. Міняли тихо, виміняли лихо.
Доро́жник, -ка, м. Раст. Plantago lanceolata.
Зладна́тися, -на́юся, -єшся, гл. = злагодитися. Якось доля її зладнається.
Знатий, -а, -е. Видный, замѣтный. Знаті були міщане раз уже з того, що не носили шабель, — тілько ніж коло пояса: одні пани да козаки ходили при шаблях.
Луко́вина, -ни, ж. Изгибъ, дугообразный выгибъ.
Оборуч нар. = обіруч. Підняв його оборуч.
Підлизатися Cм. підлизуватися.
Пособачитися, -чуся, -чишся, гл. Сдѣлаться подобнымъ собакѣ, переносно: развратиться. А чортова невістка-сучка, пособачилась. У людях був, то не знав тії люльки, а з людей вийшов — пособачивсь: став люльку наминати.
Процвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: протрещать. Усю ніч процвірчав цвіркун.
Токарівна, -ни, ж. Дочь токаря.