Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

півничок

Півничок, -чка, м. Ум. отъ півень.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІВНИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІВНИЧОК"
Варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
Ватага, -ги, ж. 1) Ватага, отрядъ, толпа; шайка. Простяглася по діброві по над Дніпром козацька ватага. Шевч. 170. І наплодилось у тім болоті чортяк до врага, — не багацько їх — ціла ватага. Рудч. Ск. І. 63. Яка ж ватага розбішак! Котл. Кн. 2) Стадо мелкаго скота. Ой я козак нетяга, в мене овець ватага. Н. п. Віджени поров у череду, а овечок і телят у ватагу. Чуб. II. 529. 3) Стал. Вовків ціла ватага. Грин. І. 163. Ум. ватажка.
Відгадка, -ки, ж. Отгадка.
Грі́ти, -грі́ю, -єш, гл. 1) Грѣть, нагрѣвать, согрѣвать. Піч топлю, руки грію. Ном. № 12538. Чужий кожух не гріє. Ном. № 9652. Ой. місяцю, місяцю! світиш, та не грієш, — даремне в Бога хліб їси. Ном. № 596. Окропи гріть. Рудч. Ск. І. 137. Гріти самова́рь. Ставить самоваръ. Пятигорск. окр. 2) Бить, колотить. Отець Хведор грів та грів його по всьому. Левиц. І. 535. 3) — покло́ни. Бить съ усердіемъ поклоны. Гріє перед тим хрестом поклони. Мнж. 92. 4) — чупри́ну. Потѣть отъ усилій, силиться. Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть? Г. Арт. (О. 1861. III. 112). Гріти гадю́ку за па́зухою. Отогрѣть змѣю на груди, приласкать неблагодарнаго. Ном. 5) Грі́ти наді́ю. Поддерживать надежду въ комъ. Нехай радіє, поки надію серце гріє. Шевч.
Націлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. націлитися, -люся, -лишся, гл. 1) Нацѣливаться, нацѣлиться, прицѣливаться, прицѣлиться. Що тілько націлиться (стрілець), — заєць і є. ЗОЮР. II. 36. 2) Haмѣреваться, вознамѣриться. Націлився їхати, аж тут дощ.
Підгірній, -я, -є. Подгорный, находящійся, живущій у горы. К. Кр. 37. Вийди, вийди, мила, з хати, ти, дівчино підгірняя. Н. п.
Підсуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підсунутися, -нуся, -нешся, гл. Придвигаться, придвинуться, пододвинуться.
Приожеледитися, -диться, гл. безл. Наступить гололедицѣ. Міусск. окр.
Промовка, -ки, ж. 1) Рѣчь, разговоръ, погудка. Про вовка промовка, аж дідько вовка і несе. Маркев. 58. 2) Произношеніе, акцентъ. Яка у його чудна промовка. Левч. 129. Cм. промова, промівка.
Хмара, -ри, ж. 1) Туча, облако. Це, шо ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки; а те, шо ходить попід оболоками, до то хмара. Чуб. І. 2. Смутно мені та сумно мені, мов я в чорну хмару ввійшла. МВ. І. 89. 2) Множество, масса. Хмарою йдуть люде. Ном. № 7678. 3) заходити в хмару. Фантазировать. 4) хмарою перейти. Пройти безслѣдно. Не журись: хмарою перейде, та й край. Волч. у. Ум. хмарка, хмарочка, хмаронька. За сонцем хмаронька пливе. Шевч. 445. Ясні зірочки — то світилочки, чорні хмарочки, до то свашечки. Мет. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІВНИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.