Бурхвиця, -ці, ж. Часть мельницы: доска надъ мучником, въ которой укрѣпленъ лоточок.
Княгня, -ня́ти, с. = княжя́. А в танці ходить княгня Іванко, на головойці сокола носить, в правій ручейці коничка водить.
Мела́нка, -ки, ж., также и мн. меланки. Канунъ новаго года. ходити з меланкою. Компанія парубковъ, среди которыхъ одинъ, называемый меланкою, одѣтъ въ женскую одежду, а другіе переодѣты цыганомъ, старикомъ, козою и пр., ходить вечеромъ подъ новый годъ изъ хаты въ хату, поетъ обрядовыя пѣсни и пр. Cм. коза 5.
На́га, -ги, ж. Позоръ, стыдъ. Не сором і не нага, що тебе сусіди не люблять?
Повидіти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Господиня повиділа, що чоловік щось збірає. Циган... повидів, що кум іде з сокирою.
Пушок, -шку, м. Ум. отъ пух.
Робітний, -а, -е. 1) Трудолюбивый, работящій. Там є дівка дуже красна, та лем не робітна.
2) Рабочій, для работы. Не сорочка робітна.
Сито II, нар. Жирно. Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи.
Східець, -дця, м. Ступенька (неподвижной лѣстницы); мн. східці. а) ступеньки неподв. лѣстн. б) неподвижная лѣстница. Ей красно в него і дворі єго, тисові сінці, яворові східці.
Тиркатий, -а, -е. = тиркавий. Як удруге попадешся, — пропаде чуприна, — зроблю з тебе тиркатого півня.