Брикливий, -а, -е. 1) Лягающій.
2) Своенравный, капризный. Ти, кажуть, дівка не бриклива, але од старости сварлива. Ум. брикливенький.
Дарови́зно нар. Даромъ, въ подарокъ. Він дав даровизно мужикам землі.
Єли́на, -ни, ж. и пр. = ялина и пр.
Зрадуватися, -дуюся, -єшся, гл. Обрадоваться. Та зрадується, звеселиться Марусина матінка.
Капелюх, -ха, м. 1) = капелюха. 2) Иногда капелюхами называются только наушники въ такой теплой шапкѣ. У зайчика шкурка м'якенька, тепленька, — будуть мені на зіму рукавички і капелюхи. Cм. капель. 3) Шляпа. Мут зілечко ізривати, за капелюх класти. Ум. капелюшокъ.
Коромисел, -сла, м. и коромисло, -сла, с.
1) Коромысло. Несе дівка воду з броду, коромесло гнеться. Ой із броду несу воду, — коромисел гнеться.
2) Рычагъ, которымъ приводятся въ движеніе при звонѣ языки маленькихъ колоколовъ.
3) Дѣтская игра: двое дѣтей становятся другъ къ другу спиной, переплетаются руками и поочередно каждый нагибается впередъ, отчего другой подымается на воздухъ.
Кошикарський, -а, -е. Корзинщиковъ.
Полиночок, -чку, м. Ум. отъ полин.
Типтися, -пчуся, -чешся, гл. Трястись на телѣгѣ. Доведеться типтися до Володарки або й далі.
Услухнути, -ну, -неш, гл. Послушаться кого. Услухнув мене.