Безмастий, -а, -е. Безцвѣтный (о лошадяхъ). Ця коняка від старости стала якась безмаста.
Глибоченний, -а, -е. Черезвычайно глубокій. А провалля таке глибоченне, що й дна не видно.
Захряснуты, -сну, -нешъ, гл. 1) Запрудиться, наполниться; засыпаться. Тамъ въ одного майстра хлопцивъ, якъ высыплять, то такъ улыця й захрясне. Гналы быкивъ, та такъ улыця й захрясла. Тамъ людей, людей: шляхъ захрясъ. Такъ базаръ и захрясъ возамы. Не кладіть соломи до дров, бо захрасне попілом та й не будуть горіти дрова 2) Застрять. Якъ захрясне въ горла, ніякъ не одкашляешъ. Пішов та й захряс там. Довелося б мені і в Москві захряснуть на безгріш'ї. .
Знаменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Прикладываться ко кресту и др. священнымъ предметамъ.
Мурашко́вина, -ни, ж. Муравейникъ.
Поготувати, -ту́ю, -єш, гл. Наготовить, приготовить (во множествѣ). Чи все вже поготували нам на дорогу?
Помеж нар. = поміж.
Порошити, -шу́, -шиш, гл.
1) Пылить.
2) О снѣгѣ: сыпаться. Сніг порошить.
Руб II, -бля, м. = II. Рубель. У людей шаг скаче, а в скупого руб плаче. Не май сто рублів, а май сто друзів. Ум. рублик.
Трахтовий, -а́, -е́ Проѣзжій. Шлях не трахтовий.
