Гачі, -чів, м. мн. Штаны. а) полотняные. б) бѣлые суконные.
Загуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять, затерять. Загубив черевик, а я йшов та й найшов. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. 2) Погубить; казнить, убить. Не топись, козаче, бо душу загубиш. Ой не орла, не сокола збіраються вбити, ой то ж пана та Супруна ведуть загубити. Загубила свого мужа та поповича жінка.
Змочувати, -чую, -єш, сов. в. змочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Смачивать, смочить, измачивать, измочить. Змочувала холодною водою засмажені Прісчині уста. Який Бог змочив, такий і висушить. Ні дощик його не змоче.
Лагодливий, -а, -е. Сговорчивый, миролюбивый.
Обталапатися, -паюся, -єшся, гл. = заталапатися.
Підбичувати, -чую, -єш, гл.
1) Припрячь пристяжку. Важко на гору їхати, треба підбичувати.
2) Помочь, поддержать. Чоловік погорів, підбичуйте його. Дощ підбичує кукурузу і всячину.
Пристромлювати, -люю, -єш, сов. в. пристроми́ти, -млю, -миш, гл. Прикалывать, приколоть, пробивъ чѣмъ либо острымъ (коломъ, копьемъ и пр.). Закопай і осичиною з клечанини пристроми. Опівночі сина породила... шипшиною взяла пристромила.
Пуховий, -а́, -е́ Пуховой, сдѣланный изъ пуха. В'яже коня до ялини, а сам іде до дівчини, до дівчини до Марусі на пуховії подусі.
Страждатися, -даюся, -єшся, гл. = страждати. Де син Божий страждається однині й довіка.
Шмаркотиння, -ня, с.
1) Мокро́та, сопли.
2) Раст. Solanum nigrum.