Відгризати, -заю, -єш, сов. в. відгризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызать, отгрызть.
Відшкварити, -рю, -риш, гл.
1) Оттопить (о салѣ).
2) Выдрать, выпороть. Було ні за що батожжам одшкварить.
Гадинник, -ка, м. Раст. a) Alchemilla vulgaris. б) Verbascum thapsus.
Замарму́зитися, -жуся, -вишся, гл. Запачкаться, засалиться.
Звиха́тися, -хаюся, -єшся, гл. = звиватися 2. Ой матінко-вутко, звихай же ся хутко, бо ми ся звихали, все село звоювали, чикмани поросили, на весілля спросили.
Ках! меж., выражающее утиный крикъ. А він селехом плова і тілько ках, ках, ках!
Кляч, -ча, м. Каждая изъ двухъ палокъ на концахъ рыболовной сѣти (гонишної сітки), невода; къ клячу привязанъ капать, за который вытягивается сѣть. Біля кляча на сподах камінь, щоб сторч кляч ішов.
Пообпалювати, -люю, -єш, гл. Обжечь (во множествѣ).
Попід'їжджати, -джаємо, -єте, гл. = попід'їзди́ти.
Роспищатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Распищаться.