Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вересклеп, -пу, м. = бересклет. ЗЮЗО. I. 123.
Дурне́ча, -чі, об. Дуракъ, дура. Чи ти принесеш нам таганки, чортова дурнеча? Чуб. II. 491.
Зуспіт нар. Назадъ, вспять. Оце пливли ми до острова Чортомликом, а тепереньки зуспіт Підпільною. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Зяви, -вів, м. мн. = зябра. Вх. Пч. І. 14. Cм. зів 2.
М'Якши́ти, мнякши́ти, -шу́, -ши́ш и м'якчи́ти, мнякчи́ти, -чу, -чи́ш, гл. Размягчать. Сей вітер м'якшить сніг. М'якшить суху ріллю на полі. К. Псалт. 144.
Нашпиняти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Исколоть? 2) Много укорять. Чорти як напустяться на його: «шо це ти наробив? Іди, сякий — такий, зараз сослужи йому той шматочок!» Так його нашпиняли, шо треба йому йти. Мнж. 127.
Новинний, -а, -е. Повинный. Новинне поле.
Порозлигувати, -гую, -єш, гл. То-же, что и розлигати, но во множествѣ.  
Соловіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: соловѣть, тускнѣть.
Тупіньки Ум. отъ тупі.