Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ді́рка, -ки, ж. Дырка. Будь мудрий: налатай маленьку латку на велику дірку. Ном. № 9909. Ум. Ді́рочка. Мет. 298. Без мене і дірочки малої нікому затулить. Ном.
Довгоно́сий, -а, -е. Длинноносый. Полетіли мов ті гуси до ирія чайки довгоносі. Млр. л. сб. 64., Ум. Довгоносенький. Харьк. г.
Дя́дин, -на, -не. = дядьків. Дядин двір. Чуб. III. 429.
Жи́тяний, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ ржаной соломы. Дала йому мати житяную пужку. Чуб. ІІІ. 321. Жи́тяна кві́тка. Букетикъ изъ колосковъ ржи. КС. 1897. VII. 79. 2) Съ примѣсью ржи. Гарна була в його пшениця (на полі), тільки житяна. Черк. у.
За́ворітниця, -ці, ж. см. розлоги. Шух. І. 86.
Коротушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ коротуха. 2) Короткая свитка.
Кува! меж. Подражаніе крику грудного ребенка.
Лотро́вський, -а, -е. 1) Разбойничій. 2) Распутный, развратный.
Розмагати, -га́ю, -єш, гл. Разслаблять, томить. Сон головку розмагає. Чуб. V. 13.
Топитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Топиться. Не топись, козаче, марно душу згубиш. Н. п. 2) Расплавляться, растапливаться, оплывать, таять. Свічка топиться. Шейк.