Болотечко, -ка, с. Ум. отъ болото.
Вомісто нар. = замість. Запріг би жида вомісто худоби.
Далекогля́д, -ду, м. Телескопъ. Ся труба телескоп або далекогляд.
Допомина́ння, -ня ср. Домогательство.
Лабзюкуватися, -куюся, -єшся, гл. Заискивать, стараться войти въ милость.
Лю́де, -де́й, мн. 1) Люди. Бог Богом, а люде людьми. Бог судить не так, як люде. От уже й люде трапляються, — от уже й заміж пора — Які там, мамо, люде? — Харько Кабиця. з його люде будуть. Изъ него толкъ будетъ. Я тоді ще бачив, які з його люде будуть. вас за людей мають. Васъ считаютъ за людей, къ вамъ относятся какъ къ людямъ. в людях. Публично, при народѣ. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях. 2) Простой народъ. Дивись! пан, а балака, як люде. Чи пани, чи люде? То пани, а ми люде. Ум. людки́. людоньки, людочки. Людоньки! та де в мене гроші взялися? Людочки! як же я злякалась! Ув. людиська, люди́ща. Єсть люде, єсть і людиська (людища).
Млини́ця, -ці, ж. Небольшая водяная мельница.
Парубчина, -ни, м. = парубок. А дівчину парубчина давно виглядає.
Ржання, -ня́, с. Ржаніе. Навчив його, мов сарану, скакати і голосним, лякати серце ржанням.
Риза, -зи, ж. 1) Риза, одежда священнослужителей. Коли не піп, то не микайся в ризи. 2) попови ризи. Родъ писанки. 3) = різа.