Вистігати, -гаю, -єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю.
Гева́л, -ла, м. Мужикъ, хамъ. З виду він і по одежі не гевал, не бурлака, а щось не просте.
Жовнірува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Служить солдатомъ.
Насуплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. насупитися, -плюся, -пишся, гл. Нахмуриваться, нахмуриться. Один з троянської громади, насупившися, все мовчав. Лемішка сидів насупившись. А тут хмара насупилась і зразу така темрява!
Омлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. омліти, -лію, -єш, гл. Обомлѣвать, обомлѣть. За ним Морозиха з жалю омліває.
Позавивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Обмотать, обвить (многихъ, многое). Пусти ж мене, мати, в той сад погуляти, свого миленького кости позбірати, на тихім Дунаю переполоскати, в шовкову хустину позавивати.
2) Завить. Я б свої кучері та позавивала. Місяць дощовий буде, бо як народився, то ріжки униз спустив; а як такий, що так і позавивав ріжки вгору, то не буде дощу.
Позапльовувати, -вую, -єш, гл. Заплевать (во множествѣ). Позапльовував їм очі та й пішов.
Пороспаскуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Испортиться нравственно (о многихъ). Сидухи тії по тіх ярмарках пороспаскуджуються.
Тупцювати, -цю́ю, -єш, гл.
1) Ходить, топая, ступать, топтаться.
2) — коло кого. Ухаживать.
Убійчий, -а, -е. Убійственный, смертельный.