Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бізьдерево, -ва, с. = бузьдерево. Вх. Пч. І. 10.
Гаргала, -ли, ж. Сосудъ для ношенія воды. Угор.
Гре́чий, -а, -е = Ґречий.
Домири́ти, -рю́, -риш, гл. Окончить мирить.
Зазна́йбіда, -ди, об. Горемыка. Волын. г.
Згриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. згри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Сгрызать, сгрызть. Там його лисиці і згризуть на смерть. Рудч. Ск. 133. 2) Изгрызать, изгрызть.
Опалка, -ки, ж. 1) Мѣшокъ для кормленія лошадей въ дорогѣ овсомъ, — подвѣшивается къ мордѣ лошади, у отверстія его, въ края зашиты двѣ палки. Рк. Левиц. Хотин. у. 2) Корзина, плетенка. 3) = опалачка. Желех.
Осушечок, -чка, м. Ум. отъ осушок.
Охотитися, -чуся, -тишся, гл. Желать. Не охотилась іти за Василя. Г. Барв. 390.
Ряска, -ки, ж. 1) Водяное растеніе: Lemna minor L. L. triculea L. ЗЮЗО. I. 126. Ой одбиває од берега щука-риба ряску. Мет. 8. 2) Сережка на деревѣ, напр. на орѣшникѣ. Угор. 3) = ряса 2. МУЕ. ІІІ. 48.