Десятолі́тній, -я, -є. Десятилѣтній. Збагатилось (козацтво) за десятолітню війну з ляхами.
Дзви́знути, -ну, -неш, гл. 1) Взвизгнуть. Він улучив камінцем у собаку, а та аж дзвизнула. 2) Ударить. Як дзвизну тебе, так перекотишся не раз.
Єзуї́т, -та, м. Езуитъ. Болить серце, як згадаєш: старих слав'ян діти впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти.
Оженитися, -ню́ся, -нишся, гл. — з ким. Жениться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Я, каже, з тобою оженюсь. Оженився з тією дівкою.
Позасмажувати, -жую, -єш, гл.
1) Зажарить (во множествѣ). Гусей зо троє треба буде засмажити. — Позасмажуємо!
2) Заправить масломъ, изжареннымъ съ лукомъ (многое).
Роз'язати, -ся. Cм. роз'язувати, -ся.
Умазати, -ся. Cм. умазувати, -ся.
Установа, -ви, ж.
1) Обычай, обыкновеніе. У нас така вже установа.
2) Постановленіе. Не ходив я своїм робом, шанував його встанови.
3) Условіе. А таки ж у нас була установа: я тобі 3 карб. та мішок борошна, а ти....
Уторицею нар. Вдвое. Усі віддали йому вторицею.
Цапар, -ра, м. Снарядъ для ношенія сѣна: часть тонкаго ствола смереки съ однимъ кругомъ очищенныхъ сучьевъ на концѣ, которые здѣсь называются кальбуки, стволъ наз. шинар; сѣно накладывается на сучья до верху шинара, на концѣ котораго закрѣпляется палкой — роскіпом.