Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Готе́ць, -тця́, м. = Отець. Грин. ІІІ. 220.
Даши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Крыть кровлю.
Доспі́лий, -а, -е. Спѣлый, созрѣвшій. Доспіле яблуко. Левиц. Пов. 290.
Овсяник, -ка, м. = вівсяник. Ном. № 122, стр. 294.
Розгніватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Чого, милий, росердився, чого розгнівався? Чуб. V. 830.
Розмандруватися, -руюся, -єшся, гл. Предаться странствованію, бродяжничеству.
Скрекотуха, -хи, ж. Стрекотунья, квакушка. Ум. скрекотушка. А це скаче жаба та й каже: «Хто, хто у цій рукавичці?» — Мишка-скряботушка. А ти хто? — «Жабка скрекотушка.» Рудч. Ск. II. 1.  
Топтанина, -ни, ж. Хожденіе взадъ и впередъ, бѣготня. Шейк.
Хист, -ту, м. 1) Способность, дарованіе. Чи ж з його хистом ото зробить. Черк. у. Не з моїм хистом було зробити те, чого бажав. Стор. МПр. 33. тобі́ не хист. Ты не способенъ, не по твоимъ способностямъ. Тобі не хист з Енеєм битись.... ти, бачу, здатний бить собак. Котл. Ен. V. 29. не до твого́ хисту. Не по твоимъ способностямъ. 2) Ограда, защита. Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки. Лебед. у.
Чорнуха, -хи, ж. 1) Совершенно черная жирная глина. Вас. 177. 2) Чорнуха, Рыба Scardinius erythrophthalmus (Bon). Браун. 28, 52.