Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Можновла́дник, -ка, м. Вельможа, аристократъ. Желех.
Обмітати, -та́ю, -єш, сов. в. обмести, -мету, -те́ш, гл. Обметать, обместь. І криниченьку обрубить, і василечком обмете. Чуб. ІІІ. 150. Візьми вінок та обмети біля хати. Харьк.
Обтикатися, -каюся, -єшся, сов. в. обтикатися, -чуся, -чешся, гл. Обтыкать, обтыкать себя; украсить себѣ голову цвѣтами. Взяв наламав колюхів, обтикався та й сидить. Рудч. Ск. І. 159. Та нарвала хвіялочок та й обтикалася. Чуб. V. 101.
Пизьмо, -ма, с. = пижмо. Вх. Пч. І. 13.
Подюґати, -ґаю, -єш, гл. Поковырять, потыкать. Бог узяв і сотворив Адама з глини і десь там до чогось припер. Али він (чорт), пек му, прибіг, увидів і подюґав пальцьом. І днесь черес тото на чоловіці віспа. Гн. І. 6.
Позрубувати, -бую, -єш, гл. Срубить (во множествѣ). Де яка деревина була, — все позрубував. Пирят. у.
Тахля, -лі, ж. 1) Оконное стекло. В деяких вікнах зовсім не було тахоль. 2) Плита. Ум. тахелька.
Уходжати, -джаю, -єш, ухожати, -жаю, -єш, ухождати, -даю, -єш, гл. = уходити. Тоді дуки сребраники у кабак ухождали. Мет.
Хистити, -щу, -стиш, гл. Защищать, прикрывать, припрятывать. Новомоск. у.
Хурбет, -та, м. Крайній бѣднякъ? Жидові тілько самі багатирі та хурбети й не винні. О. 1862. І. 73. Так се ти, поганий хурбет, наймит, будеш мені перебивати, будеш з мене сміятись? О. 1862. VIII. 9.