Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Довіршувати, -шую, -єш, сов. в. доверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок. Черн. у.
Зорешливий, -а, -е. = зоряний. Піч зорешлива та тиха. МВ. І. 141.
Кубай, -бая, м. = куб 2. Желех.
Наспак нар. = навспак. Угор. Наспатися, силюся, спится, гл. Наспаться.
Осада, -ди, ж. 1) Поселеніе, поселокъ. 2) Этажъ, ярусъ. Він тямить силу у мурівщичестві, бо то ставляв таку височінь, вимуровував панські будинки на дві осаді, на три осаді і на чотирі осаді. Васильк. у. 3) Ложа (у ружья). Балт. у. 4) мн. Всѣ части воза вмѣстѣ, кромѣ кузова, колесъ съ люшнями и оглобель. Лебед. у. (Залюб.). 5) Поставъ въ мельницѣ. Млин на 12 осад. Чуб. II. 149.
Пододержувати, -жую, -єш, гл. Додержать (многихъ).
Подокуповувати, -вую, -єш, гл. Докупить (во множествѣ).
Постидитися, -джуся, -дишся, гл. Постыдиться. І на віки постидяться, що бідою веселяться. К. Псал. 83.
Псалом, -лма, м. Псаломъ. Насміються на псалом той, що виллю сльозами. Шевч. 46.
Стіл, стола, столу, м. Столъ. Ой ждала ж я, дожидала, столи застилала. Мет. 51. Бував на коні і під конем, на столі і під столом. Ном. Ум. столик, сто́личок.