Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віджинати, -на́ю, -єш, сов. в. віджати, відіжну, -неш, гл. Жать, сжать за долгъ.
Де́мено, -на, с. Руль. КС. 1883. I. 46. АД. І. 244. О. 1861. VIII. 99. Повійте, вітри низовії, да на демени мальовані. Ой сидить козак на демені, і він деменом повертає. Лукаш. 72. Отаман одіпхнув човна в море і повернув демено. Левиц. І.
Загарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Запросить (цѣну). Загарував за їх аж п'ять рублів. Зміев. у.
Кмітити, кмітливий, кмітувати = кметити, кметливий, кметувати. Кмітливий хлопець, то й швидко навчиться. Канев. у.
Підмурок, -рку, м. Основаніе стѣны, фундаментъ. Св. Л. 26.
Проїздити, -джу́, -ди́ш, сов. в. проїхати, -їду, -деш, гл. Проѣзжать, ѣхать, проѣхать. Усюде, де не проїздив Кобза, народ ворушився. Стор. МПр. 51. Проїхали поле, проїхали друге. Чуб. V. 226.
Скипетро, -ра, с. Скипетръ. Тепер ми всі царі, що землю осягнули під вічне скипетро науки да культури. К. Дз. 13.
Скока, -ки, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.
Тюпорити, -рю́, -ри́ш, гл. Плестись, медленно идти. Кобильчина тюпорить, а я собі дрімаю на возі. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Удалий, -а, -е. = уданий. І до діла, і до рала, і до хлопців удана. Мил. 110.