Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бліхувати, -хую, -єш, гл. 1) Бѣлить (лень, полотно). 2) Заковывать въ кандалы. Але Штолу молодого в кайдани бліхуют. ЕЗ. V. 230.
Засцика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. засця́ти, -сцю́, -ци́ш, гл. Замачивать, замочить (уриной). Чорний чорне більмо засцяв, білий біле більмо засцяв. Чуб. І. 139.
Кир-китайка, -ки, ж. Родъ ткани. Один на собі дорогий каптан має, та з під того кир-китайку видирає. КС. 1882. XII. 501.
Кувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о грудномъ ребенкѣ). Дитина кувака. Мнж. 45.
Ма́гура, -ри, ж. Высокая гора.
Повкидатися, -даємося, -єтеся, гл. 1) Броситься во что (во множествѣ). Повкидались у воду. 2) Впасть во что, пристраститься къ чему (о многихъ).
Покрити, -ся. Cм. покривати, -ся.
Припхатися, -хаюся, -єшся, гл. Притащиться. Грицько з Причтом припхалися в гості. КС. 1882. X. 11.
Ридати, -да́ю, -єш, гл. Рыдать. Ой я плачу і ридаю по свойму нещастю. Мет. 65.
Стовпок, -пка, м. = сворінь 2. МУЕ. ІІІ. 24.