Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виріжок, -жку, м. 1) Часть чего-либо, выдающаяся угломъ. 2) Конецъ поселка. А що то за хижка там на виріжку? Мет.
Відлізти Cм. відлазити.
Навки́дки, навки́дьки, навкидя́, навкидяча́, нар. Бросая, бросивъ. Вдарив кийком навкидки. Харьк. г. Хтось буде шанувати: коли не зруч, то навкидя. Ном. № 11371. Не догнав, так навкидяча кийка за їм кинув. Зміев. у.
Охаба, -би, ж. 1) Гнилая колода. Вх. Зн. 45. 2) Лужа, болото, старое русло рѣки. Вх. Зн. 45. 3) Негодникъ, негодница, безпутникъ. Вх. Зн. 45.
Палговатий, -а, -е. Слоистый, плитообразный. Угор.
Панотців, -це́ва, -ве Принадлежащій панотцеві. А хто буде панотцевого — промовляли — неділешнього обіда дожидати. Макс.
Побережник, -ка, м. Лѣсной стражъ, полѣсовщикъ, лѣсникъ. Kolb. І. 68. Уман. у. Хотин. у.
Поопускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и опустити, но во множествѣ.
Статочний, -а, -е. = статечний.
Шамушіння, -ня, ж. = лушпиння. Рк. Левиц.