Відплакати, -чу, -чеш, гл. Перестать оплакивать. Відплакав своє горе.
Зятько, -ка, м. ласк. отъ зять. Укрийсь, зятьку, укрійсь та на негоді не мочись.
Мандрі́вка, -ки, ж. Странствіе; путешествіе. Заберу дітей я та піду в мандрівку. Ум. мандрівочка. Як узяв милий милу да за білу ручку да повів її да в мандрівочку. А нашому Василечку мандрівочка пахне.
Натще нар.
1) Натощакъ.
2) Напрасно. Не натще зветься той ліс Чичисбеєвим.
Поморежити, -жу, -жиш, гл.
1) Вышить ажурно.
2) Изукрасить узорами (рѣзьбой, рисованьемъ, вышивкой). Наші чоботи... шовком помережено.
3) Испещрить. Греблі з тарасу помережили річку наче чорними шнурками.
Поосміювати, -юю, -єш, гл. = пообсміювати.
Примічати, -ча́ю, -єш, сов. в. примітити, -мічу, -тиш, гл. Примѣчать, примѣтить. По чім мене, мила, примічаєш? — Потім, милий, тебе примічаю: рано встаєш, коня наповаєш.
Станов, станви, ж. = станва.
Узнавати, -наю, -єш, сов. в. узнати, -наю, -єш, гл. Узнавать, узнать. А дід та баба взнали, що лисичка яблучка їла.
Щиколодка, -ки, ж. Щиколотка.