Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пишання

Пишання, -ня, с. Важничанье, гордость. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва? Ой як лиштва подереться, пишання минеться. Чуб. V. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИШАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИШАННЯ"
Вишиваний, -а, -е. Вышитый. Вишиваний рукав. Рудч. Ск. I. 162.
Відвалити, -ся. Cм. відвалювати, -ся.
Ді́дик, -ка, м. 1) = Дідунь. 2) Ручная метелка изъ соломы, травы, стружекъ и т. п. 3) Раст. Крестовая трава. 4) Насѣк. Медвѣдка обыкновенная. Gryllotalpa vulgaris. Ум. Дідичок.
Зарі́внонар. Поровну, ровно, наравнѣ; одинаково; все равно. Укупі грались (панич та лакей — діти) і усе у них зарівна. Мнж. 70. Каждого зілля узяти зарівно. Вона ділить все зо мною — зарівно щастя з бідою. Чуб. V. 519. Йому зарівно, чи дома, чи ні. Камен. у. Коли не Галя, то хай і... Варвара буде, а я зарівно пропав, бо не буду любити. Св. Л. 319.
Зашпунтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Закупориться, крѣпко запереться. В замку Корсунськім зашпунтувались.
Збі́глий, -а, -е. Бѣглый.
Лащитися, -щуся, -щишся, гл. Ласкаться. Чого ж так лащишся тепер до мене, Йване? Греб. 378.
Порклиця, -ці, ж. = порплиця 1. Шух. І. 146.
Простолюдець, -дця, м. Простолюдинъ. Пани б'ються, а в простолюдців чуби болять. Ном. № 1304.
Сотничка, -ки, ж. Жена сотника. Шевч. 311. А за ним його сотничка Харчиха. О. 1861. XI. Кух. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИШАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.