Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багнути, -ну, -неш, гл. Сильно желать, хотѣть. Мій син багне йти до школи так, що ну! Камен. у.
Випшоно, -на, с. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе пшена, въ слѣд. разсказѣ: Як оженився я, дав мені тесть в придане торбу з сьома перегородками: на хліб і на вихліб, на пшоно й на випшоно, на сіль і на висіль... Та дав іще кобилу — таку, як положить на віз сім мішків порожніх, то ще з гори й біжить. Ном. № 14321.
Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. Н. Вол. у. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. Харьк. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. Харьк. у. 4) Произвольный.
Єрети́к, -ка́, м. Еретикъ. Констанський єретик великий. Шевч. 239. Клене олимпських, єретик. Котл. Ен.
Набро́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. набрости́тися, -щуся, -стишся, гл. Пустить почки (о деревѣ), налиться (о колосѣ). Ліс набростився. Черк. у. У ячмені колос набростився. Мил. 93.
Просурень, -рня, м. Раст. а) Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. І. 120. Cм. просерень. б)гадючий. Bulbocodium ruthenicum Bunge. ЗЮЗО. І. 115.
Скаржитися, -жуся, -жишся, гл. Жаловаться, сѣтовать. МВ. (О. 1862. І. 78). Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла. Ном. № 6899.
Талірка, -ки, ж. = тарілка. Без ножа і без талірки моє серце крає. Г. Барв. 387. Талірки бувають плитні, плескаті й глибокі. Шейк. Ум. таліронька, талірочка.
Уредний, -а, -е. Пакостный, противный. Ну, та й уредний же хлопець. Лохв. у.
Хор, -ру, м. Хоръ. Ангельськії вся хори там ся збірают. Чуб. ІІІ. 327.