Брикун, -на, м.
1) Рѣзвая лошадь.
2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ.
3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Гисторія, -рії, ж. = історія. Українська гисторія.
Квак, -ка, м.
1) Родъ птицы. Стирчить, мов у квака чубик.
2) Дѣтск. игра: плюютъ сквозь согнутые кольцомъ пальцы и оплевавшій ихъ долженъ ловить остальныхъ играющихъ. Cм. квач.
М'ягки́й, м'я́гко и пр. = м'який, м'яко и пр.
Намисти́на, -ни, ж. Одно зерно мониста. Ум. намистинка, намисти́ночка.
Польовка, -ки, ж. = полювання.
Сквернити, -ню́, -ни́ш, гл. Осквернять. Умийтеся; образ Божий багном не скверніте.
Стром, -му, м.
1) Фруктовое дерево.
2) Крутизна.
Тапчанник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій тапчани.
Шинкаренко, -ка, м. Сынъ кабатчика. Із Стехівки та шинкаренко.