Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зміняти II, -няю, -єш, сов. в. зміни́ти, -ню́, -ниш, гл. Измѣнять, измѣнить, перемѣнять, перемѣнить. Лицеміри зміняють лиця свої. Єв. Мт. І. 16. Коли хочу змінити, то зміню. Рудч. Ск. II. 159.
Знахорка, знахурка, -ки и пр = знахарка и пр.
Кревно нар. см. кревне.
Нависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. нави́снути, -ну, -неш, гл. 1) Нависать, нависнуть, свѣшиваться, свѣситься. Волосся на лоба нависає. Ой час-пора до куріня, бо вже хмара нависла. Чуб. V. 292. 2) Собираться, собраться во множествѣ. Людей хмарою нависло. Г. Барв. 207.
Опікун, -на, м. Опекунъ.
Позаростати, -та́ємо, -єте, гл. Зарости (во множествѣ). Позаростали стежки і доріжки травою зеленою. Мет. 56.
Полотиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. II. 30.
Правописний, -а, -е. Относящійся къ правописанію, орѳографическій. Желех.
Скіпа, -пи, ж. Щепка. Угор. Висох як скіпа. Ум. скіпка, скіпочка. Кому йдеться, то й на скіпку прядеться. Ном. № 1668. Скіпочку засвітила. Гол. І. 58.
Штатула, -ли, ж. Тѣлосложеніе, фигура. У моєї корови погана штатула. Міусск. окр.