Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

писарь

Писарь, -ря, м. 1) Писарь; канцеляриста; секретарь. Піп жиє з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212. 2) Названіе дамы трефъ при игрѣ въ цыгана. КС. 1887. VI. 466. Ум. писарець, писарьок. Грин. І. 89, писарчик. Левиц. І. 300. Чуб. III. 454.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСАРЬ"
Бетега, -ги, ж. 1) Болѣзнь. Вх. Зн. 2. 2) об. Ни къ чему негодный человѣкъ. Вх. Лем. 391.
Загурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Загремѣть, застучать, затрещать, почти то-же, что и загуркотіти 2; иногда просто зашумѣть сильно. Зашумить садок, стемніє світ і загурчить дощ об землю. МВ. (О. 1862. III. 42). 2) Упасть, скатиться съ шумомъ, стукомъ, а иногда и просто упасть съ высоты. Так він і загурчав з кручі!
Капловухий и каплоухий, -а, -е. 1) Вислоухій. Хоч каплоуха, та до двора сторожка. Ном. Обыкновенно употребляется, когда говорятъ о свиньѣ. По толоці капловухі тільки трюх-трюх одна за 'днією. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха. Ном. № 2832. 2) каплоуха шапка = капелюха. Були кожухи, усякі пояси, шапки — і козацькі, і каплоухі. Кв.
Копистник, -ка, м. = копистка. Ум. копи́стничок. Сіли тато під мисничком, мамка татка копистничком. Чуб.
Луда́н, -на, м. Родъ блестящей матеріи. Лупили два косяка лудану. (Марковичъ, Закр.); также кафтанъ, сшитый изъ этой матеріи или расшитый золотомъ. (К. ЧР. 425). Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині, а ти, мати, в сірячині. Грип. ІІІ. 381. Дома у Січі ходять у семряжках да в кажанках,... а тут жупани на їх будуть лудани, штани із дорогої саєти. К. ЧР. 85. З під лудану червону китайку виймає. АД. І. №; 35.
Натякання, -ня, с. Намекъ, намеканіе.  
Обуття, -тя́, с. Обувь.
Родиво, -ва, с. 1) Роды. Померла з родива. Мнж. 191. Не дай Боже, яке в мене за першою дитиною сутужне родиво було. У мене було важке родиво. Сквир. у. 2) Хлѣбъ и полкварты водки, которые отецъ новорожденнаго, вмѣстѣ съ извѣстіемъ о рожденіи несетъ тестю. Мил. 21. 3) Родословная. От се ж воно й родиво починається Господа нашого Ісуса Христа. Лубен. у.
Світота, -ти, ж. Далекая сторона. Пішла за Дніпро, — така світота. Рк. Левиц.
Шкитильгати, -га́ю, -єш, гл. = шкатильгати. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИСАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.